Psaumes 56
1 Au chef de musique. Sur Jonath-Élem-Rekhokim. De David. Mictam; quand les Philistins le prirent dans Gath. Use de grâce envers moi, ô Dieu! car l’homme voudrait m’engloutir; me faisant la guerre tout le jour, il m’opprime.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Mes ennemis voudraient tout le jour m’engloutir; car il y en a beaucoup qui me font la guerre, avec hauteur.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 Au jour où je craindrai, je me confierai en toi.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 En Dieu, je louerai sa parole; en Dieu je me confie: je ne craindrai pas; que me fera la chair?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 Tout le jour ils tordent mes paroles; toutes leurs pensées sont contre moi en mal.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 Ils s’assemblent, ils se cachent, ils observent mes pas, car ils guettent mon âme.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Échapperont-ils par l’iniquité? Dans ta colère, ô Dieu, précipite les peuples!
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Tu comptes mes allées et mes venues; mets mes larmes dans tes vaisseaux; ne sont-elles pas dans ton livre?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Alors mes ennemis retourneront en arrière, au jour où je crierai; je sais cela, car Dieu est pour moi.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 En Dieu, je louerai sa parole; en l’Éternel, je louerai sa parole.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 En Dieu je me confie: je ne craindrai pas; que me fera l’homme?
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Les vœux que je t’ai faits sont sur moi, ô Dieu! je te rendrai des louanges.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 Car tu as délivré mon âme de la mort: [ne garderais-tu] pas mes pieds de broncher, pour que je marche devant Dieu dans la lumière des vivants?
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
