Psaumes 49
1 Au chef de musique. Des fils de Coré. Psaume. Vous, tous les peuples, entendez ceci; vous, tous les habitants du monde, prêtez l’oreille;
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Fils des gens du commun, et fils des grands, le riche et le pauvre pareillement:
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Ma bouche dira des paroles de sagesse, et la méditation de mon cœur sera [pleine] d’intelligence;
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Je prêterai l’oreille au discours sentencieux, j’exposerai mon énigme sur la harpe.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Pourquoi craindrais-je au mauvais jour, quand l’iniquité de ceux qui me talonnent m’enveloppe?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Ils se confient en leurs biens et se glorifient en l’abondance de leurs richesses…
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Un homme ne pourra en aucune manière racheter son frère, ni donner à Dieu sa rançon,
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (Car précieux est le rachat de leur âme, et il faut qu’il y renonce à jamais, )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 Afin qu’il vive encore, à toujours, [et] qu’il ne voie pas la fosse.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 Car il voit que les sages meurent, que le sot et l’insensé périssent pareillement et laissent leurs biens à d’autres.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Leur [pensée] intérieure est que leurs maisons durent à toujours, et leurs demeures de génération en génération; ils appellent les terres de leur propre nom.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Pourtant l’homme qui est en honneur ne dure pas; il est semblable aux bêtes qui périssent.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Ce chemin qu’ils tiennent est leur folie; mais ceux qui viennent après eux prennent plaisir aux propos de leur bouche. (Sélah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Ils gisent dans le shéol comme des brebis: la mort se repaît d’eux, et au matin les hommes droits domineront sur eux; et leur beauté va se consumer dans le shéol, sans qu’ils aient plus de demeure. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Ne crains pas quand un homme s’enrichit, quand la gloire de sa maison s’accroît;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Car, lorsqu’il mourra, il n’emportera rien; sa gloire ne descendra pas après lui,
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Quoique pendant sa vie il bénisse son âme (et on te louera, si tu te fais du bien),
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Il s’en ira jusqu’à la génération de ses pères: ils ne verront jamais la lumière.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 L’homme qui est en honneur et n’a point d’intelligence, est comme les bêtes qui périssent.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
