Psaumes 22
1 Au chef de musique. Sur Ajéleth-Hashakhar. Psaume de David. Mon Dieu! mon Dieu! pourquoi m’as-tu abandonné, [te tenant] loin de mon salut, – des paroles de mon rugissement?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Mon Dieu! je crie de jour, mais tu ne réponds point; et de nuit, et il n’y a point de repos pour moi.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Et toi, tu es saint, toi qui habites [au milieu des] louanges d’Israël.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Nos pères se sont confiés en toi; ils se sont confiés, et tu les as délivrés.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Ils ont crié vers toi, et ils ont été sauvés; ils se sont confiés en toi, et ils n’ont point été confus.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Mais moi, je suis un ver, et non point un homme; l’opprobre des hommes, et le méprisé du peuple.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Tous ceux qui me voient se moquent de moi; ils ouvrent la bouche, ils hochent la tête:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Il se confie à l’Éternel: qu’il le fasse échapper, qu’il le délivre, car il prend son plaisir en lui!
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Mais c’est toi qui m’as tiré du sein [qui m’a porté]; tu m’as donné confiance sur les mamelles de ma mère.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 C’est à toi que je fus remis dès la matrice; tu es mon Dieu dès le ventre de ma mère.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Ne te tiens pas loin de moi, car la détresse est proche, car il n’y a personne qui secoure.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Beaucoup de taureaux m’ont environné, des puissants de Basan m’ont entouré;
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Ils ouvrent leur gueule contre moi, comme un lion déchirant et rugissant.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Je suis répandu comme de l’eau, et tous mes os se déjoignent; mon cœur est comme de la cire, il est fondu au-dedans de mes entrailles.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Ma vigueur est desséchée comme un têt, et ma langue est attachée à mon palais; et tu m’as mis dans la poussière de la mort.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Car des chiens m’ont environné, une assemblée de méchants m’a entouré; ils ont percé mes mains et mes pieds;
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Je compterais tous mes os. Ils me contemplent, ils me regardent;
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Ils partagent entre eux mes vêtements, et sur ma robe ils jettent le sort.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Et toi, Éternel! ne te tiens pas loin; ma Force! hâte-toi de me secourir.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Délivre mon âme de l’épée, mon unique de la patte du chien.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Sauve-moi de la gueule du lion. Tu m’as répondu d’entre les cornes des buffles.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 J’annoncerai ton nom à mes frères, je te louerai au milieu de la congrégation.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Vous qui craignez l’Éternel, louez-le; toute la semence de Jacob, glorifiez-le; et révérez-le, vous, toute la semence d’Israël;
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Car il n’a pas méprisé ni rejeté l’affliction de l’affligé, et n’a point caché sa face de lui; mais, quand il a crié vers lui, il l’a écouté.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 De toi [vient] ma louange dans la grande congrégation. Je paierai mes vœux devant ceux qui le craignent.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Les débonnaires mangeront et seront rassasiés; ceux qui cherchent l’Éternel le loueront; votre cœur vivra à toujours.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Tous les bouts de la terre se souviendront, et ils se tourneront vers l’Éternel, et toutes les familles des nations se prosterneront devant toi.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Car le royaume est à l’Éternel, et il domine au milieu des nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Tous les gras de la terre mangeront et se prosterneront: devant lui se courberont tous ceux qui descendent dans la poussière, et celui qui ne peut faire vivre son âme.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 Une semence le servira; elle sera comptée au Seigneur comme une génération.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 Ils viendront et raconteront sa justice à un peuple qui naîtra, … qu’il a fait [ces choses].
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
