Psaumes 138

1 De David. Je te célébrerai de tout mon cœur; je chanterai tes louanges devant les dieux.

Давидів.

2 Je me prosternerai vers le temple de ta sainteté, et je célébrerai ton nom à cause de ta bonté et à cause de ta vérité; car tu as exalté ta parole au-dessus de tout ton nom.

Вклоняюсь до храму святого Твого, і сла́влю Іме́ння Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звели́чив Ти був над усе Своє Йме́ння та слово Своє!

3 Au jour où j’ai crié, tu m’as répondu; tu as augmenté la force de mon âme.

Удень, як взива́ю, почуєш мене, підбадьо́рюєш силою душу мою!

4 Tous les rois de la terre te célébreront, ô Éternel! quand ils auront entendu les paroles de ta bouche;

Усі зе́мні царі прославля́ть Тебе, Господи, бу́дуть, бо почують вони слово уст Твоїх,

5 Et ils chanteront dans les voies de l’Éternel, car grande est la gloire de l’Éternel.

і бу́дуть співати про Господні доро́ги, бо слава Господня велика,

6 Car l’Éternel est haut élevé; mais il voit ceux qui sont en bas état, et il connaît de loin les hautains.

бо високий Госпо́дь, — але бачить низько́го, а гордого Він пізнає́ іздале́ка!

7 Si je marche au milieu de la détresse, tu me feras vivre, tu étendras ta main contre la colère de mes ennemis, et ta droite me sauvera.

Якщо серед тісно́ти піду́, — Ти ожи́виш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і прави́ця Твоя допоможе мені, —

8 L’Éternel achèvera ce qui me concerne. Éternel! ta bonté demeure à toujours. N’abandonne pas les œuvres de tes mains.

для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, — чи́нів Своєї руки не полиш!