Psaumes 137

1 Auprès des fleuves de Babylone, là nous nous sommes assis, et nous avons pleuré quand nous nous sommes souvenus de Sion.

Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.

2 Aux saules qui étaient au milieu d’elle nous avons suspendu nos harpes.

На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,

3 Car là, ceux qui nous avaient emmenés captifs nous demandaient des cantiques, et ceux qui nous faisaient gémir, de la joie: Chantez-nous un des cantiques de Sion.

бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 Comment chanterions-nous un cantique de l’Éternel sur un sol étranger?

Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?

5 Si je t’oublie, ô Jérusalem, que ma droite s’oublie!

Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].

6 Que ma langue s’attache à mon palais si je ne me souviens de toi, si je n’élève Jérusalem au-dessus de la première de mes joies!

Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.

7 Éternel! souviens-toi des fils d’Édom, qui, dans la journée de Jérusalem, disaient: Rasez, rasez jusqu’à ses fondements!

Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»

8 Fille de Babylone, qui vas être détruite, bienheureux qui te rendra la pareille de ce que tu nous as fait!

Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!

9 Bienheureux qui saisira tes petits enfants, et les écrasera contre le roc!

Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!