Psaumes 106
1 Louez Jah. Célébrez l’Éternel! Car il est bon; car sa bonté demeure à toujours.
Алілу́я!
2 Qui dira les actes puissants de l’Éternel? Qui fera entendre toute sa louange?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Bienheureux ceux qui gardent le juste jugement, qui pratiquent la justice en tout temps!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Souviens-toi de moi, Éternel! selon [ta] faveur envers ton peuple; visite-moi par ton salut.
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Afin que je voie le bien de tes élus, que je me réjouisse de la joie de ta nation, [et] que je me glorifie avec ton héritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Nous avons péché avec nos pères; nous avons commis l’iniquité, nous avons agi méchamment.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Nos pères, en Égypte, n’ont pas été attentifs à tes merveilles; ils ne se sont pas souvenus de la multitude de tes bontés; mais ils ont été rebelles, près de la mer, à la mer Rouge.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Cependant il les sauva à cause de son nom, afin de donner à connaître sa puissance.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Et il tança la mer Rouge, et elle sécha; et il les fit marcher par les abîmes comme par un désert.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Et il les sauva de la main de celui qui les haïssait, et les racheta de la main de l’ennemi.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 Et les eaux couvrirent leurs oppresseurs: il n’en resta pas un seul.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Alors ils crurent à ses paroles, ils chantèrent sa louange.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Ils oublièrent vite ses œuvres, ils ne s’attendirent point à son conseil.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Et ils furent remplis de convoitise dans le désert, et ils tentèrent Dieu dans le lieu désolé;
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Et il leur donna ce qu’ils avaient demandé, mais il envoya la consomption dans leurs âmes.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Ils furent jaloux de Moïse dans le camp, [et] d’Aaron, le saint de l’Éternel:
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 La terre s’ouvrit, et engloutit Dathan, et couvrit l’assemblée d’Abiram;
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 Et un feu s’alluma dans leur assemblée, une flamme consuma les méchants.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Ils firent un veau en Horeb, et se prosternèrent devant une image de fonte;
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Et ils changèrent leur gloire en la figure d’un bœuf qui mange l’herbe.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Ils oublièrent Dieu, leur sauveur, qui avait fait de grandes choses en Égypte,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Des choses merveilleuses dans le pays de Cham, des choses terribles près de la mer Rouge.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Et il dit qu’il les aurait détruits, – si Moïse, son élu, ne s’était pas tenu à la brèche devant lui, pour détourner sa fureur de sorte qu’il ne les détruise pas.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Et ils méprisèrent le pays désirable; ils ne crurent point à sa parole;
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Et ils murmurèrent dans leurs tentes, ils n’écoutèrent pas la voix de l’Éternel.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Et il jura à leur sujet qu’il les ferait tomber dans le désert,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 Et qu’il ferait tomber leur semence parmi les nations, et les disperserait par les pays.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Et ils s’attachèrent à Baal-Péor, et mangèrent des sacrifices des morts;
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Et ils provoquèrent [Dieu] par leurs œuvres, et une peste éclata parmi eux.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Alors Phinées se leva, et exécuta le jugement, et la peste fut arrêtée;
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Et cela lui a été compté à justice, de génération en génération, pour toujours.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Et ils l’irritèrent aux eaux de Meriba, et il en arriva du mal à Moïse à cause d’eux;
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Car ils chagrinèrent son esprit, de sorte qu’il parla légèrement de ses lèvres.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Ils ne détruisirent point les peuples, comme l’Éternel leur avait dit;
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Mais ils se mêlèrent parmi les nations, et ils apprirent leurs œuvres;
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 Et ils servirent leurs idoles, et elles leur furent en piège;
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Et ils sacrifièrent leurs fils et leurs filles aux démons,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 Et versèrent le sang innocent, le sang de leurs fils et de leurs filles, qu’ils sacrifièrent aux idoles de Canaan; et le pays fut profané par le sang.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Et ils se rendirent impurs par leurs œuvres, et se prostituèrent par leurs pratiques.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Et la colère de l’Éternel s’embrasa contre son peuple, et il abhorra son héritage;
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Et il les livra en la main des nations; et ceux qui les haïssaient dominèrent sur eux;
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Et leurs ennemis les opprimèrent, et ils furent humiliés sous leur main.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Maintes fois il les délivra; mais ils le chagrinèrent par leur conseil, et ils déchurent par leur iniquité.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Il les regarda dans leur détresse, quand il entendit leur cri,
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Et il se souvint en leur faveur de son alliance, et se repentit selon la multitude de ses bontés;
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Et il leur fit trouver compassion auprès de tous ceux qui les avaient emmenés captifs.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Sauve-nous, Éternel, notre Dieu! et rassemble-nous d’entre les nations, afin que nous célébrions ton saint nom, et que nous nous glorifiions de ta louange.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, de l’éternité jusqu’en éternité! et que tout le peuple dise: Amen! Louez Jah!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
