Proverbes 9
1 La sagesse a bâti sa maison, elle a taillé ses sept colonnes;
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 elle a tué ses bêtes, elle a mixtionné son vin, elle a aussi dressé sa table;
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 elle a envoyé ses servantes; elle crie sur les sommets des hauteurs de la ville:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Qui est simple? qu’il se retire ici. À celui qui est dépourvu de sens, elle dit:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Venez, mangez de mon pain, et buvez du vin que j’ai mixtionné.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Laissez la sottise, et vivez, et marchez dans la voie de l’intelligence.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Qui instruit un moqueur reçoit pour lui-même de la confusion; et qui reprend un méchant [reçoit] pour lui-même une tache.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Ne reprends pas le moqueur, de peur qu’il ne te haïsse; reprends le sage, et il t’aimera.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Donne au sage, et il deviendra encore plus sage; enseigne le juste, et il croîtra en science.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 La crainte de l’Éternel est le commencement de la sagesse, et la connaissance du Saint est l’intelligence.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 Car par moi tes jours seront multipliés, et des années de vie te seront ajoutées.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Si tu es sage, tu seras sage pour toi-même; et si tu es moqueur, tu en porteras seul la peine.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 La femme folle est bruyante, elle est sotte, il n’y a pas de connaissance en elle.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 Et elle s’assied à l’entrée de sa maison sur un trône, dans les lieux élevés de la ville,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 pour appeler ceux qui passent sur la route, qui vont droit leur chemin:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Qui est simple? qu’il se retire ici. Et à celui qui est dépourvu de sens, elle dit:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Les eaux dérobées sont douces, et le pain [mangé] en secret est agréable!
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
