< Proverbes 27 >

1 Ne te glorifie pas du jour de demain, car tu ne sais pas ce qu’un jour enfantera.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Qu’un autre te loue, et non ta bouche, – un étranger, et non tes lèvres.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 La pierre est pesante et le sable est lourd; mais l’humeur d’un fou est plus pesante que tous les deux.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 La fureur est cruelle et la colère déborde, mais qui subsistera devant la jalousie?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Mieux vaut une réprimande ouverte qu’un amour caché.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Les blessures faites par un ami sont fidèles, mais les baisers de celui qui hait sont fréquents.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 L’âme rassasiée foule aux pieds les rayons de miel, mais pour l’âme qui a faim tout ce qui est amer est doux.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Comme un oiseau erre çà et là loin de son nid, ainsi est l’homme qui erre loin de son lieu.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 L’huile et le parfum réjouissent le cœur, et la douceur d’un ami est [le fruit] d’un conseil qui vient du cœur.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 N’abandonne point ton ami, ni l’ami de ton père, et n’entre pas dans la maison de ton frère au jour de ta calamité. Mieux vaut un voisin proche qu’un frère éloigné.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Mon fils, sois sage et réjouis mon cœur, afin que j’aie de quoi répondre à celui qui m’outrage.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 L’homme avisé voit le mal [et] se cache; les simples passent outre [et] en portent la peine.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; et prends de lui un gage, à cause de l’étrangère.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 À celui qui bénit son ami à haute voix, se levant le matin de bonne heure, on le lui comptera comme une malédiction.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Une gouttière continuelle en un jour de pluie, et une femme querelleuse, cela se ressemble.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Qui l’arrête, arrête le vent, et sa droite trouve de l’huile.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Le fer s’aiguise par le fer, et un homme ranime le visage de son ami.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Celui qui soigne le figuier mange de son fruit, et celui qui veille sur son maître sera honoré.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Comme dans l’eau le visage répond au visage, ainsi le cœur de l’homme répond à l’homme.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 Le shéol et l’abîme sont insatiables, et les yeux de l’homme sont insatiables. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or, ainsi l’homme, pour la bouche qui le loue.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Quand tu broierais le fou dans un mortier, au milieu du grain, avec un pilon, sa folie ne se retirerait pas de lui.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Connais bien la face de ton menu bétail, veille sur tes troupeaux;
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 car l’abondance n’est pas pour toujours, et une couronne [dure-t-elle] de génération en génération?
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Le foin disparaît, et l’herbe tendre se montre, et l’on ramasse les herbes des montagnes.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Les agneaux sont pour ton vêtement, et les boucs pour le prix d’un champ,
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 et l’abondance du lait de tes chèvres pour ta nourriture, pour la nourriture de ta maison, et pour la vie de tes servantes.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.

< Proverbes 27 >