Proverbes 25
1 Ce sont ici aussi des proverbes de Salomon, que les gens d’Ézéchias, roi de Juda, ont transcrits:
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 La gloire de Dieu est de cacher une chose, et la gloire des rois est de sonder une chose.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 Les cieux en hauteur, et la terre en profondeur, et le cœur des rois, on ne peut les sonder.
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 Ôte de l’argent les scories, et il en sortira un vase pour l’orfèvre;
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 ôte le méchant de devant le roi, et son trône sera affermi par la justice.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Ne fais pas le magnifique devant le roi, et ne te tiens pas à la place des grands;
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 car il vaut mieux qu’on te dise: Monte ici, que si l’on t’abaissait devant le prince que tes yeux voient.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Ne sors pas à la hâte pour contester, de peur [que tu ne saches] que faire à la fin, lorsque ton prochain t’aura rendu confus.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Plaide ta cause avec ton prochain, et ne révèle pas le secret d’autrui,
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 de peur que celui qui l’écoute ne te fasse honte, et que ton opprobre ne se retire pas.
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 Des pommes d’or incrustées d’argent, c’est la parole dite à propos.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 Un anneau d’or et un joyau d’or fin, tel est, pour l’oreille qui écoute, celui qui reprend sagement.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 La fraîcheur de la neige au temps de la moisson, tel est le messager fidèle pour ceux qui l’envoient: il restaure l’âme de son maître.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 Les nuages et le vent, et point de pluie, tel est celui qui se glorifie faussement d’un présent.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 Par la lenteur à la colère un prince est gagné, et la langue douce brise les os.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 As-tu trouvé du miel, manges-en ce qu’il t’en faut, de peur que tu n’en sois repu et que tu ne le vomisses.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Mets rarement ton pied dans la maison de ton prochain, de peur qu’il ne soit rassasié de toi et qu’il ne te haïsse.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 L’homme qui rend un faux témoignage contre son prochain est un marteau, et une épée, et une flèche aiguë.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 La confiance en un perfide, au jour de la détresse, est une dent cassée et un pied chancelant.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 [Comme] celui qui ôte son vêtement en un jour de froid, [comme] du vinaigre sur le nitre, tel est celui qui chante des chansons à un cœur affligé.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 Si celui qui te hait a faim, donne-lui du pain à manger, et, s’il a soif, donne-lui de l’eau à boire;
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 car tu entasseras des charbons ardents sur sa tête, et l’Éternel te le rendra.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 Le vent du nord enfante les averses; et les visages indignés, une langue [qui médit] en secret.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 Mieux vaut habiter sur le coin d’un toit, que [d’avoir] une femme querelleuse et une maison en commun.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 Les bonnes nouvelles d’un pays éloigné sont de l’eau fraîche pour une âme altérée.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 Le juste qui chancelle devant le méchant est une fontaine trouble et une source corrompue.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 Manger beaucoup de miel n’est pas bon, et s’occuper de sa propre gloire n’est pas la gloire.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 L’homme qui ne gouverne pas son esprit est une ville en ruine, sans murailles.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
