Proverbes 24
1 N’envie pas les hommes qui font le mal, et ne désire pas d’être avec eux,
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 car leur cœur médite la destruction, et leurs lèvres parlent de tourment.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Par la sagesse la maison est bâtie, et elle est établie par l’intelligence;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 et par la connaissance les chambres sont remplies de tous les biens précieux et agréables.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 L’homme sage a de la force, et l’homme de connaissance affermit sa puissance;
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 car sous une [sage] direction tu feras ta guerre, et le salut est dans le grand nombre des conseillers.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 La sagesse est trop haute pour le fou, il n’ouvrira pas la bouche dans la porte.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Celui qui pense à mal faire, on l’appellera intrigant.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Le plan de la folie est péché, et le moqueur est en abomination aux hommes.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Si tu perds courage au jour de la détresse, ta force est mince.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Délivre ceux qui sont menés à la mort, et ne te retire pas de ceux qui chancellent vers une mort violente.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Si tu dis: Voici, nous n’en savions rien; celui qui pèse les cœurs, lui ne le considérera-t-il pas? et celui qui garde ton âme, lui le sait; et il rend à l’homme selon son œuvre.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Mon fils, mange du miel, car il est bon; et un rayon de miel est doux à ton palais.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Ainsi connais pour ton âme la sagesse: si tu l’as trouvée, il y a un avenir, et ton attente ne sera point réduite à néant.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Méchant, ne mets pas des embûches contre l’habitation du juste, ne dévaste pas son gîte.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Car le juste tombe sept fois, et se relève; mais les méchants trébuchent [pour tomber] dans le malheur.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Si ton ennemi tombe, ne te réjouis pas; et s’il trébuche, que ton cœur ne s’égaie pas;
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 de peur que l’Éternel ne le voie, et que cela ne soit mauvais à ses yeux, et qu’il ne détourne de dessus lui sa colère.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ne t’irrite pas à cause de ceux qui font le mal, n’envie pas les méchants;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 car il n’y a pas d’avenir pour l’inique: la lampe des méchants s’éteindra.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Mon fils, crains l’Éternel et le roi; ne te mêle pas avec les gens remuants,
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 car leur calamité surgira tout à coup; et qui sait la ruine des uns et des autres?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Ces choses aussi viennent des sages: Faire acception des personnes dans le jugement n’est pas bien.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Celui qui dit au méchant: Tu es juste, les peuples le maudiront, les peuplades seront indignées contre lui;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 mais ceux qui le reprennent seront agréables, et une bénédiction de bien viendra sur eux.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Celui qui répond des paroles justes embrasse les lèvres.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Prépare ton ouvrage au-dehors, et mets en état ton champ, et après, bâtis ta maison.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ne sois pas témoin, sans motif, contre ton prochain; voudrais-tu donc tromper de tes lèvres?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ne dis pas: Comme il m’a fait, je lui ferai; je rendrai à l’homme selon son œuvre.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 J’ai passé près du champ de l’homme paresseux et près de la vigne de l’homme dépourvu de sens,
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 et voici, tout y était monté en chardons; les orties en avaient couvert la surface, et sa clôture de pierres était démolie.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Et je regardai, j’y appliquai mon cœur; je vis, [et] je reçus instruction.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Un peu de sommeil, un peu d’assoupissement, un peu croiser les mains pour dormir…,
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 et ta pauvreté viendra [comme] un voyageur, et ton dénuement comme un homme armé.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
