Proverbes 21
1 Le cœur d’un roi, dans la main de l’Éternel, est des ruisseaux d’eau; il l’incline à tout ce qui lui plaît.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Toute voie de l’homme est droite à ses yeux; mais l’Éternel pèse les cœurs.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Pratiquer ce qui est juste et droit, est une chose plus agréable à l’Éternel qu’un sacrifice.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 L’élévation des yeux et un cœur qui s’enfle, la lampe des méchants, c’est péché.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Les pensées d’un homme diligent [ne mènent] qu’à l’abondance; mais tout étourdi [ne court] qu’à la disette.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Acquérir des trésors par une langue fausse, c’est une vanité fugitive de ceux qui cherchent la mort.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 La dévastation des méchants les emporte, car ils refusent de pratiquer ce qui est droit.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 La voie d’un homme coupable est détournée; mais l’œuvre de celui qui est pur est droite.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Mieux vaut habiter sur le coin d’un toit, que [d’avoir] une femme querelleuse et une maison en commun.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 L’âme du méchant désire le mal; son prochain ne trouve pas grâce à ses yeux.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Quand on punit le moqueur, le simple devient sage; et quand on instruit le sage, il reçoit de la connaissance.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Il y a un juste qui considère attentivement la maison du méchant, il renverse les méchants dans le malheur.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Celui qui ferme son oreille au cri du pauvre, criera lui aussi, et on ne lui répondra pas.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Un don [fait] en secret apaise la colère, et un présent [mis] dans le sein [calme] une violente fureur.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 C’est une joie pour le juste de pratiquer ce qui est droit, mais c’est la ruine pour les ouvriers d’iniquité.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 L’homme qui s’égare du chemin de la sagesse demeurera dans l’assemblée des trépassés.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Celui qui aime la joie sera dans l’indigence; celui qui aime le vin et l’huile ne s’enrichira pas.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Le méchant est une rançon pour le juste, et le perfide est à la place des hommes intègres.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Mieux vaut habiter dans une terre déserte, qu’avec une femme querelleuse et irritable.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Il y a un trésor désirable et de l’huile dans la demeure du sage; mais l’homme insensé les engloutit.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Qui poursuit la justice et la bonté trouvera la vie, la justice, et la gloire.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Le sage monte dans la ville des hommes forts, et abat la force de ce qui en faisait la sécurité.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Qui garde sa bouche et sa langue, garde son âme de détresses.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Orgueilleux, arrogant, moqueur, est le nom de celui qui agit avec colère et orgueil.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Le désir du paresseux le tue, car ses mains refusent de travailler.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Tout le jour il désire avidement; mais le juste donne et ne retient pas.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Le sacrifice des méchants est une abomination; combien plus s’ils l’apportent avec une pensée mauvaise.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Le témoin menteur périra; mais l’homme qui écoute parlera à toujours.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 L’homme méchant enhardit son visage, mais celui qui est droit règle sa voie.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Il n’y a point de sagesse, et il n’y a point d’intelligence, et il n’y a point de conseil, en présence de l’Éternel.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Le cheval est préparé pour le jour de la bataille, mais la délivrance est à l’Éternel.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
