< Proverbes 18 >

1 Celui qui se tient à l’écart recherche ce qui lui plaît; il conteste contre toute sagesse.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Le sot ne prend pas plaisir à l’intelligence, mais à ce que son cœur soit manifesté.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Quand vient le méchant, le mépris vient aussi, et avec l’ignominie, l’opprobre.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Les paroles de la bouche d’un homme sont des eaux profondes, et la fontaine de la sagesse est un torrent qui coule.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Ce n’est pas bien d’avoir acception de la personne du méchant pour faire frustrer le juste dans le jugement.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Les lèvres du sot entrent en dispute, et sa bouche appelle les coups.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 La bouche du sot est sa ruine, et ses lèvres sont un piège pour son âme.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, et elles descendent jusqu’au-dedans des entrailles.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Celui-là aussi qui est lâche dans son ouvrage est frère du destructeur.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Le nom de l’Éternel est une forte tour; le juste y court et s’y trouve en une haute retraite.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Les biens du riche sont sa ville forte, et comme une haute muraille, dans son imagination.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Avant la ruine le cœur de l’homme s’élève, et la débonnaireté va devant la gloire.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Répondre avant d’avoir entendu, c’est une folie et une confusion pour qui le fait.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 L’esprit d’un homme soutient son infirmité; mais l’esprit abattu, qui le supportera?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Le cœur de l’homme intelligent acquiert la connaissance, et l’oreille des sages cherche la connaissance.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Le don d’un homme lui fait faire place et l’introduit devant les grands.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Celui qui est le premier dans son procès est juste; son prochain vient, et l’examine.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Le sort fait cesser les querelles et sépare les puissants.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Un frère offensé est plus [difficile] à gagner qu’une ville forte, et les querelles sont comme les verrous d’un palais.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Le ventre d’un homme est rassasié du fruit de sa bouche; du revenu de ses lèvres il est rassasié.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 La mort et la vie sont au pouvoir de la langue, et celui qui l’aime mangera de son fruit.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Celui qui a trouvé une femme a trouvé une bonne chose, et il a obtenu faveur de la part de l’Éternel.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Le pauvre parle en supplications, mais le riche répond des choses dures.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 L’homme qui a [beaucoup] de compagnons va se ruinant; mais il est tel ami plus attaché qu’un frère.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.

< Proverbes 18 >