Proverbes 13
1 Un fils sage [écoute] l’instruction du père, mais le moqueur n’écoute pas la répréhension.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Du fruit de sa bouche l’homme mange du bien, mais l’âme des perfides [mange] la violence.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Qui surveille sa bouche garde son âme; la ruine est pour celui qui ouvre ses lèvres toutes grandes.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 L’âme du paresseux désire, et il n’y a rien; mais l’âme des diligents sera engraissée.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Le juste hait la parole mensongère, mais le méchant se rend odieux et se couvre de honte.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 La justice garde celui qui est intègre dans sa voie, mais la méchanceté renverse le pécheur.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 Tel fait le riche et n’a rien du tout; et tel se fait pauvre et a de grands biens.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 La rançon pour la vie d’un homme, c’est sa richesse; mais le pauvre n’entend pas la réprimande.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 La lumière des justes est joyeuse, mais la lampe des méchants s’éteindra.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 Ce n’est que de l’orgueil que vient la querelle, mais la sagesse est avec ceux qui se laissent conseiller.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Les biens qui viennent de la vanité diminuent, mais celui qui amasse à la main les accroîtra.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 L’attente différée rend le cœur malade, mais le désir qui arrive est un arbre de vie.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Qui méprise la parole sera lié par elle; mais qui craint le commandement, celui-là sera récompensé.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 L’enseignement du sage est une fontaine de vie, pour faire éviter les pièges de la mort.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Le bon sens procure la faveur, mais la voie des perfides est dure.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 Tout homme avisé agit avec connaissance, mais le sot fait étalage de sa folie.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Un messager méchant tombe dans le mal, mais un ambassadeur fidèle est santé.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 La pauvreté et la honte arrivent à qui rejette l’instruction, mais celui qui a égard à la répréhension sera honoré.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Le désir accompli est agréable à l’âme, mais se détourner du mal est une abomination pour les sots.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Qui marche avec les sages devient sage, mais le compagnon des sots s’en trouvera mal.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 Le mal poursuit les pécheurs; mais le bien est la récompense des justes.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 L’homme de bien laisse un héritage aux fils de ses fils, mais la richesse du pécheur est réservée pour le juste.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Il y a beaucoup à manger dans le défrichement des pauvres, mais il y a ce qui se perd faute de règle.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Celui qui épargne la verge hait son fils, mais celui qui l’aime met de la diligence à le discipliner.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Le juste mange pour le rassasiement de son âme, mais le ventre des méchants aura disette.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
