Proverbes 11
1 La fausse balance est en abomination à l’Éternel, mais le poids juste lui est agréable.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 [Quand] vient l’orgueil, la honte vient aussi; mais la sagesse est avec les hommes modestes.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 L’intégrité des hommes droits les guide, mais la perversité des perfides les détruit.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Les richesses ne profitent de rien au jour de la colère, mais la justice délivre de la mort.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 La justice de l’homme intègre rend droite sa voie, mais le méchant tombe par sa méchanceté.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 La justice des hommes droits les délivre, mais les perfides sont pris dans leur avidité.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Quand l’homme méchant meurt, son espérance périt, et l’attente des iniques périt.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Le juste est délivré de la détresse, et le méchant [y] entre à sa place.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Par sa bouche l’impie perd son prochain; mais les justes sont délivrés par la connaissance.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 La ville se réjouit du bien-être des justes; et quand les méchants périssent il y a des cris de joie.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 La ville s’élève par la bénédiction des hommes droits, mais elle est renversée par la bouche des méchants.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Qui méprise son prochain est dépourvu de sens, mais l’homme intelligent se tait.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Celui qui va rapportant révèle le secret, mais celui qui est d’un esprit fidèle couvre la chose.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Quand il n’y a pas de direction le peuple tombe, mais il y a salut dans le grand nombre des conseillers.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 On se trouve mal de cautionner un étranger, mais celui qui hait ceux qui frappent [dans la main] est en sûreté.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Une femme gracieuse obtient l’honneur, et les hommes forts obtiennent la richesse.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 L’homme bon fait du bien à son âme, mais le cruel trouble sa chair.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Le méchant fait une œuvre trompeuse, mais celui qui sème la justice a un vrai salaire.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Comme la justice [tend] à la vie, celui qui poursuit le mal [tend] à sa mort.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Ceux qui sont pervers de cœur sont en abomination à l’Éternel, mais ceux qui sont intègres dans leurs voies lui sont agréables.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Certainement l’inique ne sera point tenu pour innocent; mais la semence des justes sera délivrée.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Une femme belle et dépourvue de sens, c’est un anneau d’or au nez d’un pourceau.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Le désir des justes n’est que le bien; l’attente des méchants, c’est la fureur.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Tel disperse, et augmente encore; et tel retient plus qu’il ne faut, mais n’en a que disette.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 L’âme qui bénit sera engraissée, et celui qui arrose sera lui-même arrosé.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Celui qui retient le blé, le peuple le maudit; mais la bénédiction sera sur la tête de celui qui le vend.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Qui recherche le bien cherche la faveur, mais le mal arrive à qui le recherche.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Celui-là tombe qui se confie en ses richesses; mais les justes verdissent comme la feuille.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Celui qui trouble sa maison héritera le vent, et le fou deviendra serviteur de celui qui est sage de cœur.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Le fruit du juste est un arbre de vie, et le sage gagne les âmes.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Voici, le juste est rétribué sur la terre, combien plus le méchant et le pécheur!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
