Proverbes 1
1 Proverbes de Salomon, fils de David, roi d’Israël,
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 pour connaître la sagesse et l’instruction, pour discerner les paroles d’intelligence;
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 pour recevoir instruction dans la sagesse, la justice, le juste jugement, et la droiture;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 pour donner aux simples de la prudence, au jeune homme de la connaissance et de la réflexion.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Le sage écoutera, et croîtra en science, et l’intelligent acquerra du sens
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 pour comprendre un proverbe et une allégorie, les paroles des sages et leurs énigmes.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 La crainte de l’Éternel est le commencement de la connaissance; les fous méprisent la sagesse et l’instruction.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Écoute, mon fils, l’instruction de ton père, et n’abandonne pas l’enseignement de ta mère;
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 car ce sera une guirlande de grâce à ta tête, et des colliers à ton cou.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Mon fils, si les pécheurs cherchent à te séduire, n’y acquiesce pas.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 S’ils disent: Viens avec nous, nous serons aux embûches pour le sang, nous nous cacherons pour [guetter] l’innocent, sans cause;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 nous les engloutirons vivants, comme le shéol, et tout entiers comme ceux qui descendent dans la fosse; (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 nous trouverons toute sorte de biens précieux, nous remplirons nos maisons de butin;
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 prends ton lot parmi nous, il n’y aura qu’une bourse pour nous tous:
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 mon fils, ne fais pas route avec eux, retiens ton pied de leur sentier;
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 car leurs pieds courent au mal, et ils se hâtent pour verser le sang.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Car en vain le filet est étendu devant les yeux de tout ce qui a des ailes;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 et eux, ils sont aux embûches contre leur propre sang, ils se cachent pour [guetter] leurs propres âmes.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Telles sont les voies de tout homme qui cherche le gain déshonnête, lequel ôte la vie à ceux qui le possèdent.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 La sagesse crie au-dehors, elle fait retentir sa voix sur les places;
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 elle crie à l’entrée des lieux bruyants, aux ouvertures des portes; elle prononce ses paroles dans la ville:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 Simples, jusques à quand aimerez-vous la simplicité, et [jusques à quand] les moqueurs prendront-ils plaisir à la moquerie, et les sots haïront-ils la connaissance?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Revenez à ma répréhension; voici, je ferai couler pour vous mon esprit, je vous ferai savoir mes paroles.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Parce que j’ai crié et que vous avez refusé [d’écouter], parce que j’ai étendu ma main et que personne n’a pris garde,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 et que vous avez rejeté tout mon conseil et que vous n’avez pas voulu de ma répréhension,
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 moi aussi je rirai lors de votre calamité, je me moquerai quand viendra votre frayeur,
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 quand votre frayeur viendra comme une subite destruction et que votre calamité arrivera comme un tourbillon, quand la détresse et l’angoisse viendront sur vous:
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 alors ils crieront vers moi, et je ne répondrai pas; ils me chercheront de bonne heure, mais ils ne me trouveront point.
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Parce qu’ils ont haï la connaissance et qu’ils n’ont pas choisi la crainte de l’Éternel,
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 qu’ils n’ont point voulu de mon conseil, qu’ils ont méprisé toute ma répréhension,
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 ils mangeront du fruit de leur voie et seront rassasiés de leurs propres conseils.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Car la révolte des simples les tue, et la prospérité des sots les fait périr.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Mais celui qui m’écoute habitera en sécurité et sera tranquille, sans crainte du mal.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
