Marc 4
1 Et il se mit encore à enseigner près de la mer. Et une grande foule se rassembla auprès de lui; de sorte que, montant dans un bateau, il s’assit sur la mer; et toute la foule était à terre sur le bord de la mer.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 Et il leur enseignait beaucoup de choses par des paraboles; et il leur disait dans son enseignement:
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 Écoutez: Voici, un semeur sortit pour semer.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 Et il arriva qu’en semant, quelques [grains] tombèrent le long du chemin; et les oiseaux vinrent et les dévorèrent.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 Et d’autres tombèrent sur les endroits rocailleux où ils n’avaient pas beaucoup de terre; et aussitôt ils levèrent, parce qu’ils n’avaient pas une terre profonde;
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 et quand le soleil se leva, ils furent brûlés, et, parce qu’ils n’avaient pas de racine, ils furent séchés.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 Et d’autres tombèrent dans les épines; et les épines montèrent et les étouffèrent, et ils ne donnèrent pas de fruit.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 Et d’autres tombèrent dans la bonne terre, et donnèrent du fruit, montant et croissant, et rapportèrent, l’un 30, et l’un 60, et l’un 100.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 Et il dit: Qui a des oreilles pour entendre, qu’il entende.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 Et quand il fut en particulier, ceux qui étaient autour de lui, avec les douze, l’interrogèrent touchant la parabole.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 Et il leur dit: À vous [il] est donné [de connaître] le mystère du royaume de Dieu; mais pour ceux qui sont dehors, toutes choses se traitent par des paraboles,
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 afin qu’en voyant ils voient et n’aperçoivent pas, et qu’en entendant ils entendent et ne comprennent pas: de peur qu’ils ne se convertissent et que leurs péchés ne leur soient pardonnés.
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 Et il leur dit: Ne connaissez-vous pas cette parabole? et comment connaîtrez-vous toutes les paraboles?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 Le semeur sème la parole.
Сїяч слово сіє.
15 Et ce sont ici ceux qui sont le long du chemin, là où la parole est semée; et quand ils ont entendu, Satan vient aussitôt et ravit la parole semée en eux.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 Et pareillement, ceux qui sont semés sur les endroits rocailleux, ce sont ceux qui, quand ils ont entendu la parole, la reçoivent aussitôt avec joie;
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 et ils n’ont pas de racine en eux-mêmes, mais ne sont que pour un temps; puis, quand la tribulation ou la persécution survient à cause de la parole, ils sont aussitôt scandalisés.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 Et d’autres sont ceux qui sont semés dans les épines: ce sont ceux qui ont entendu la parole;
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 et les soucis du siècle, et la tromperie des richesses, et les convoitises à l’égard des autres choses, entrant, étouffent la parole, et elle est sans fruit. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 Et ceux qui sont semés sur la bonne terre, ce sont ceux qui entendent la parole, et la reçoivent, et portent du fruit: l’un 30, et l’un 60, et l’un 100.
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 Et il leur dit: La lampe vient-elle pour être mise sous le boisseau ou sous le lit? N’est-ce pas pour être mise sur le pied de lampe?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 Car il n’y a rien de secret qui ne soit manifesté, et rien de caché n’arrive, si ce n’est afin de venir en évidence.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 Si quelqu’un a des oreilles pour entendre, qu’il entende.
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 Et il leur dit: Prenez garde à ce que vous entendez: de la mesure dont vous mesurerez il vous sera mesuré; et à vous [qui entendez], il sera ajouté;
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 car à quiconque a, il sera donné; et à celui qui n’a pas, cela même qu’il a sera ôté.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 Il dit aussi: Ainsi est le royaume de Dieu: c’est comme si un homme jetait de la semence sur la terre,
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 et dormait et se levait de nuit et de jour, et que la semence germe et croisse sans qu’il sache comment.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 La terre produit spontanément du fruit, premièrement l’herbe, ensuite l’épi, et puis le plein froment dans l’épi;
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 et quand le fruit est produit, on y met aussitôt la faucille, parce que la moisson est arrivée.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 Il disait aussi: Comment comparerons-nous le royaume de Dieu, ou par quelle parabole le représenterons-nous?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 Il est semblable à un grain de moutarde, qui, lorsqu’il est semé sur la terre, est la plus petite de toutes les semences qui sont sur la terre;
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 et après qu’il est semé, il monte et devient plus grand que toutes les herbes, et jette de grandes branches, de sorte que les oiseaux du ciel peuvent demeurer sous son ombre.
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 Et par plusieurs paraboles de cette sorte, il leur annonçait la parole, selon qu’ils pouvaient l’entendre;
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 mais il ne leur parlait pas sans parabole; et en particulier il interprétait tout à ses disciples.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 Et en ce jour-là, le soir étant venu, il leur dit: Passons à l’autre rive.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 Et ayant renvoyé la foule, ils le prennent dans un bateau, comme il était; et d’autres bateaux aussi étaient avec lui.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 Et il se lève un grand tourbillon de vent, et les vagues se jetaient dans le bateau, de sorte qu’il s’emplissait déjà.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 Et il était, lui, à la poupe, dormant sur un oreiller; et ils le réveillent et lui disent: Maître, ne te mets-tu pas en peine que nous périssions?
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 Et s’étant réveillé, il reprit le vent, et dit à la mer: Fais silence, tais-toi! Et le vent tomba, et il se fit un grand calme.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 Et il leur dit: Pourquoi êtes-vous ainsi craintifs? Comment n’avez-vous pas de foi?
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 Et ils furent saisis d’une grande peur, et ils dirent entre eux: Qui donc est celui-ci, que le vent même et la mer lui obéissent?
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
