Luc 2
1 Or il arriva, en ces jours-là, qu’un décret fut rendu de la part de César Auguste, [portant] qu’il soit fait un recensement de toute la terre habitée.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 (Le recensement lui-même se fit seulement lorsque Cyrénius eut le gouvernement de la Syrie.)
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 Et tous allaient pour être enregistrés, chacun en sa propre ville.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Et Joseph aussi monta de Galilée, de la ville de Nazareth, en Judée, dans la ville de David qui est appelée Bethléhem, parce qu’il était de la maison et de la famille de David,
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 pour être enregistré avec Marie, la femme qui lui était fiancée, laquelle était enceinte.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 Et il arriva, pendant qu’ils étaient là, que les jours où elle devait accoucher s’accomplirent;
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 et elle mit au monde son fils premier-né, et l’emmaillota, et le coucha dans la crèche, parce qu’il n’y avait pas de place pour eux dans l’hôtellerie.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 Et il y avait dans la même contrée des bergers demeurant aux champs, et gardant leur troupeau durant les veilles de la nuit.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 Et voici, un ange du Seigneur se trouva avec eux, et la gloire du Seigneur resplendit autour d’eux; et ils furent saisis d’une fort grande peur.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 Et l’ange leur dit: N’ayez point de peur, car voici, je vous annonce un grand sujet de joie qui sera pour tout le peuple;
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 car aujourd’hui, dans la cité de David, vous est né un sauveur, qui est le Christ, le Seigneur.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 Et ceci en est le signe pour vous, c’est que vous trouverez un petit enfant emmailloté et couché dans une crèche.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 Et soudain il y eut avec l’ange une multitude de l’armée céleste, louant Dieu, et disant:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Gloire à Dieu dans les lieux très hauts; et sur la terre, paix; et bon plaisir dans les hommes!
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 Et il arriva, lorsque les anges s’en furent allés d’avec eux au ciel, que les bergers dirent entre eux: Allons donc jusqu’à Bethléhem, et voyons cette chose qui est arrivée que le Seigneur nous a fait connaître.
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 Et ils allèrent en hâte, et ils trouvèrent Marie et Joseph, et le petit enfant couché dans la crèche.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 Et l’ayant vu, ils divulguèrent la parole qui leur avait été dite touchant ce petit enfant.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 Et tous ceux qui l’entendirent s’étonnèrent des choses qui leur étaient dites par les bergers.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 Et Marie gardait toutes ces choses par-devers elle, les repassant dans son cœur.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 Et les bergers s’en retournèrent, glorifiant et louant Dieu de toutes les choses qu’ils avaient entendues et vues, selon qu’il leur en avait été parlé.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Et quand huit jours furent accomplis pour le circoncire, son nom fut appelé Jésus, nom duquel il avait été appelé par l’ange avant qu’il soit conçu dans le ventre.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 Et quand les jours de leur purification, selon la loi de Moïse, furent accomplis, ils le portèrent à Jérusalem, pour le présenter au Seigneur
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 (selon qu’il est écrit dans la loi du Seigneur, que tout mâle qui ouvre la matrice sera appelé saint au Seigneur),
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 et pour offrir un sacrifice, selon ce qui est prescrit dans la loi du Seigneur, une paire de tourterelles ou deux jeunes colombes.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 Et voici, il y avait à Jérusalem un homme dont le nom était Siméon; et cet homme était juste et pieux, et il attendait la consolation d’Israël; et l’Esprit Saint était sur lui.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 Et il avait été averti divinement par l’Esprit Saint qu’il ne verrait pas la mort, que premièrement il n’ait vu le Christ du Seigneur.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 Et il vint par l’Esprit dans le temple; et comme les parents apportaient le petit enfant Jésus pour faire à son égard selon l’usage de la loi,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 il le prit entre ses bras et bénit Dieu et dit:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 Maintenant, Seigneur, tu laisses aller ton esclave en paix selon ta parole;
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 car mes yeux ont vu ton salut,
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 lequel tu as préparé devant la face de tous les peuples:
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 une lumière pour la révélation des nations, et la gloire de ton peuple Israël.
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 Et son père et sa mère s’étonnaient des choses qui étaient dites de lui.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 Et Siméon les bénit et dit à Marie sa mère: Voici, celui-ci est mis pour la chute et le relèvement de plusieurs en Israël, et pour un signe que l’on contredira
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 (et même une épée transpercera ta propre âme), en sorte que les pensées de plusieurs cœurs soient révélées.
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 Et il y avait Anne, une prophétesse, fille de Phanuel, de la tribu d’Aser (elle était fort avancée en âge, ayant vécu avec un mari sept ans depuis sa virginité,
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 et veuve d’environ 84 ans), qui ne quittait pas le temple, servant [Dieu] en jeûnes et en prières, nuit et jour;
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 celle-ci, survenant en ce même moment, louait le Seigneur, et parlait de lui à tous ceux qui, à Jérusalem, attendaient la délivrance.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 Et quand ils eurent tout accompli selon la loi du Seigneur, ils s’en retournèrent en Galilée, à Nazareth, leur ville.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 Et l’enfant croissait et se fortifiait, étant rempli de sagesse; et la faveur de Dieu était sur lui.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 Et ses parents allaient chaque année à Jérusalem, à la fête de Pâque.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 Et quand il eut douze ans, comme ils étaient montés à Jérusalem, selon la coutume de la fête,
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 et qu’ils avaient accompli les jours [de la fête], comme ils s’en retournaient, l’enfant Jésus demeura dans Jérusalem; et ses parents ne le savaient pas.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 Mais croyant qu’il était dans la troupe des voyageurs, ils marchèrent le chemin d’un jour et le cherchèrent parmi leurs parents et leurs connaissances;
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 et ne le trouvant pas, ils s’en retournèrent à Jérusalem à sa recherche.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 Et il arriva qu’après trois jours ils le trouvèrent dans le temple, assis au milieu des docteurs, les écoutant et les interrogeant.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 Et tous ceux qui l’entendaient s’étonnaient de son intelligence et de ses réponses.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 Et quand ils le virent, ils furent frappés d’étonnement, et sa mère lui dit: Mon enfant, pourquoi nous as-tu fait ainsi? Voici, ton père et moi nous te cherchions, étant en grande peine.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 Et il leur dit: Pourquoi me cherchiez-vous? Ne saviez-vous pas qu’il me faut être aux affaires de mon Père?
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 Et ils ne comprirent pas la parole qu’il leur disait.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 Et il descendit avec eux, et vint à Nazareth, et leur était soumis. Et sa mère conservait toutes ces paroles dans son cœur.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 Et Jésus avançait en sagesse et en stature, et en faveur auprès de Dieu et des hommes.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
