Jean 2
1 Et le troisième jour, il y eut une noce à Cana de Galilée, et la mère de Jésus était là.
А третього дня весі́лля справляли в Кані́ Галілейській, і була там Ісусова мати.
2 Et Jésus fut aussi convié à la noce, ainsi que ses disciples.
На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.
3 Et le vin étant venu à manquer, la mère de Jésus lui dit: Ils n’ont pas de vin.
Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“
4 Jésus lui dit: Qu’y a-t-il entre moi et toi, femme? Mon heure n’est pas encore venue.
Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“
5 Sa mère dit aux serviteurs: Faites tout ce qu’il vous dira.
А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“
6 Or il y avait là six vaisseaux de pierre, pour tenir de l’eau, placés là selon [l’usage de] la purification des Juifs, pouvant recevoir chacun deux ou trois mesures.
Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
7 Jésus leur dit: Emplissez d’eau les vaisseaux. Et ils les emplirent jusqu’au haut.
Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть.
8 Et il leur dit: Puisez maintenant, et portez-en au maître d’hôtel. Et ils lui en portèrent.
І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли.
9 Mais lorsque le maître d’hôtel eut goûté l’eau qui était devenue du vin, et qu’il ne savait point d’où celui-ci venait (mais les serviteurs qui avaient puisé l’eau le savaient), le maître d’hôtel appelle l’époux,
Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го
10 et lui dit: Tout homme sert le bon vin le premier, et puis le moindre, après qu’on a bien bu; toi, tu as gardé le bon vin jusqu’à maintenant.
та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.
11 Jésus fit ce commencement de [ses] miracles à Cana de Galilée, et il manifesta sa gloire; et ses disciples crurent en lui.
Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
12 Après cela, il descendit à Capernaüm, lui et sa mère et ses frères et ses disciples; et ils y demeurèrent peu de jours.
Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернау́му, і там перебули небагато днів.
13 Et la Pâque des Juifs était proche, et Jésus monta à Jérusalem.
А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
14 Et il trouva dans le temple les vendeurs de bœufs et de brebis et de colombes, et les changeurs qui y étaient assis.
І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники.
15 Et ayant fait un fouet de cordes, il les chassa tous hors du temple, et les brebis et les bœufs; et il répandit la monnaie des changeurs et renversa les tables.
І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́.
16 Et il dit à ceux qui vendaient les colombes: Ôtez ces choses d’ici; ne faites pas de la maison de mon Père une maison de trafic.
І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого!
17 [Et] ses disciples se souvinrent qu’il est écrit: « Le zèle de ta maison me dévore ».
Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“
18 Les Juifs donc répondirent et lui dirent: Quel miracle nous montres-tu, que tu fasses ces choses?
І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“
19 Jésus répondit et leur dit: Détruisez ce temple, et en trois jours je le relèverai.
Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“
20 Les Juifs donc dirent: On a été 46 ans à bâtir ce temple, et toi, tu le relèveras en trois jours!
Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“
21 Mais lui parlait du temple de son corps.
А Він говорив про храм тіла Свого.
22 Lors donc qu’il fut ressuscité d’entre les morts, ses disciples se souvinrent qu’il avait dit cela; et ils crurent à l’écriture, et à la parole que Jésus avait dite.
Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус.
23 Et comme il était à Jérusalem, à la Pâque, pendant la fête, plusieurs crurent en son nom, contemplant les miracles qu’il faisait.
А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив.
24 Mais Jésus lui-même ne se fiait pas à eux, parce qu’il connaissait tous [les hommes],
Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх,
25 et qu’il n’avait pas besoin que quelqu’un rende témoignage au sujet de l’homme; car lui-même connaissait ce qui était dans l’homme.
і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було.
