Jean 12
1 Jésus donc, six jours avant la Pâque, vint à Béthanie où était Lazare, le mort, que Jésus avait ressuscité d’entre les morts.
Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
2 On lui fit donc là un souper; et Marthe servait, et Lazare était un de ceux qui étaient à table avec lui.
І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
3 Marie donc, ayant pris une livre de parfum de nard pur de grand prix, oignit les pieds de Jésus et lui essuya les pieds avec ses cheveux; et la maison fut remplie de l’odeur du parfum.
А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!
4 L’un de ses disciples donc, Judas Iscariote, [fils] de Simon, qui allait le livrer, dit:
І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:
5 Pourquoi ce parfum n’a-t-il pas été vendu 300 deniers et donné aux pauvres?
„Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“
6 Or il dit cela, non pas qu’il se soit soucié des pauvres, mais parce qu’il était voleur, et qu’il avait la bourse et portait ce qu’on y mettait.
А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
7 Jésus donc dit: Permets-lui d’avoir gardé ceci pour le jour de ma sépulture.
І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.
8 Car vous avez les pauvres toujours avec vous; mais moi, vous ne m’avez pas toujours.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“
9 Une grande foule d’entre les Juifs sut donc qu’il était là, et vint, non seulement à cause de Jésus, mais aussi pour voir Lazare qu’il avait ressuscité d’entre les morts.
А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
10 Mais les principaux sacrificateurs tinrent conseil, afin de faire mourir aussi Lazare;
А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
11 car, à cause de lui, plusieurs des Juifs s’en allaient et croyaient en Jésus.
бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.
12 Le lendemain, une grande foule qui était venue à la fête, ayant entendu dire que Jésus venait à Jérusalem,
А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
13 prit les rameaux des palmiers et sortit au-devant de lui, et criait: Hosanna! béni soit celui qui vient au nom du Seigneur, le roi d’Israël!
то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
14 Et Jésus, ayant trouvé un ânon, s’assit dessus, selon qu’il est écrit:
Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
15 « Ne crains point, fille de Sion; voici, ton roi vient, assis sur l’ânon d’une ânesse ».
„Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“
16 Or ses disciples ne comprirent pas d’abord ces choses; mais quand Jésus eut été glorifié, alors ils se souvinrent que ces choses étaient écrites de lui et qu’ils avaient fait ces choses à son égard.
А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.
17 La foule donc qui était avec lui, [lui] rendait témoignage, parce qu’il avait appelé Lazare hors du sépulcre, et qu’il l’avait ressuscité d’entre les morts.
Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.
18 C’est pourquoi aussi la foule alla au-devant de lui, parce qu’ils avaient appris qu’il avait fait ce miracle.
Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
19 Les pharisiens donc dirent entre eux: Vous voyez que vous ne gagnez rien; voici, le monde est allé après lui.
Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“
20 Or il y avait quelques Grecs, d’entre ceux qui étaient montés pour adorer pendant la fête.
А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.
21 Ceux-ci donc vinrent à Philippe qui était de Bethsaïda de Galilée, et ils le priaient, disant: Seigneur, nous désirons voir Jésus.
І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.
22 Philippe vient, et le dit à André; et puis André vient, et Philippe, et ils le disent à Jésus.
Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
23 Et Jésus leur répondit, disant: L’heure est venue pour que le fils de l’homme soit glorifié.
Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.
24 En vérité, en vérité, je vous dis: À moins que le grain de blé, tombant en terre, ne meure, il demeure seul; mais s’il meurt, il porte beaucoup de fruit.
Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.
25 Celui qui affectionne sa vie, la perdra; et celui qui hait sa vie dans ce monde-ci, la conservera pour la vie éternelle. (aiōnios g166)
Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя. (aiōnios g166)
26 Si quelqu’un me sert, qu’il me suive; et où je suis, moi, là aussi sera mon serviteur: si quelqu’un me sert, le Père l’honorera.
Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.
27 Maintenant mon âme est troublée; et que dirai-je? Père, délivre-moi de cette heure; mais c’est pour cela que je suis venu à cette heure.
Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...
28 Père, glorifie ton nom. Il vint donc une voix du ciel: Et je l’ai glorifié, et je le glorifierai de nouveau.
Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“
29 La foule donc qui était là et qui avait entendu, dit qu’un coup de tonnerre avait eu lieu; d’autres disaient: Un ange lui a parlé.
А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „ Це ангол Йому говорив“!
30 Jésus répondit et dit: Cette voix n’est pas venue pour moi, mais pour vous.
Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.
31 Maintenant est le jugement de ce monde; maintenant le chef de ce monde sera jeté dehors.
Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.
32 Et moi, si je suis élevé de la terre, j’attirerai tous les hommes à moi-même.
І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.
33 Or il disait cela pour indiquer de quelle mort il allait mourir.
А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.
34 La foule lui répondit: Nous, nous avons appris de la loi, que le Christ demeure éternellement: et comment, toi, dis-tu qu’il faut que le fils de l’homme soit élevé? Qui est ce fils de l’homme? (aiōn g165)
А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“ (aiōn g165)
35 Jésus donc leur dit: Encore pour un peu de temps la lumière est au milieu de vous; marchez pendant que vous avez la lumière, afin que les ténèbres ne s’emparent pas de vous; et celui qui marche dans les ténèbres ne sait où il va.
І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.
36 Pendant que vous avez la lumière, croyez en la lumière, afin que vous soyez fils de lumière. Jésus dit ces choses, et s’en allant, il se cacha de devant eux.
Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.
37 Et quoiqu’il ait fait tant de miracles devant eux, ils ne crurent pas en lui;
І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
38 afin que la parole d’Ésaïe le prophète, qu’il prononça, fût accomplie: « Seigneur, qui est-ce qui a cru à ce qu’il a entendu de nous, et à qui le bras du Seigneur a-t-il été révélé? ».
щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“
39 C’est pourquoi ils ne pouvaient croire, parce qu’Ésaïe dit encore:
Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:
40 « Il a aveuglé leurs yeux et il a endurci leur cœur, afin qu’ils ne voient pas des yeux, et qu’ils n’entendent pas du cœur, et qu’ils ne soient convertis, et que je ne les guérisse ».
„Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“
41 Ésaïe dit ces choses parce qu’il vit sa gloire et qu’il parla de lui.
Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.
42 Toutefois plusieurs d’entre les chefs mêmes crurent en lui; mais à cause des pharisiens ils ne le confessaient pas, de peur d’être exclus de la synagogue;
Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
43 car ils ont aimé la gloire des hommes plutôt que la gloire de Dieu.
Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
44 Et Jésus s’écria et dit: Celui qui croit en moi, ne croit pas en moi, mais en celui qui m’a envoyé;
А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
45 et celui qui me voit, voit celui qui m’a envoyé.
А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
46 Moi, je suis venu dans le monde, [la] lumière, afin que quiconque croit en moi ne demeure pas dans les ténèbres.
Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.
47 Et si quelqu’un entend mes paroles et ne les garde pas, moi, je ne le juge pas; car je ne suis pas venu afin de juger le monde, mais afin de sauver le monde.
Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
48 Celui qui me rejette et qui ne reçoit pas mes paroles, a qui le juge; la parole que j’ai dite, celle-là le jugera au dernier jour.
Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!
49 Car moi, je n’ai pas parlé de moi-même; mais le Père qui m’a envoyé, lui-même m’a commandé ce que je devais dire et comment j’avais à parler;
Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
