Jean 11
1 Or il y avait un certain homme malade, Lazare, de Béthanie, du village de Marie et de Marthe sa sœur.
Був же один, що нездужав Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
2 (Et c’était la Marie qui oignit le Seigneur d’un parfum et qui lui essuya les pieds avec ses cheveux, de laquelle Lazare, le malade, était le frère.)
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
3 Les sœurs donc envoyèrent vers lui, disant: Seigneur, voici, celui que tu aimes est malade.
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
4 Jésus, l’ayant entendu, dit: Cette maladie n’est pas à la mort, mais pour la gloire de Dieu, afin que le Fils de Dieu soit glorifié par elle.
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
5 Or Jésus aimait Marthe, et sa sœur, et Lazare.
Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
6 Après donc qu’il eut entendu que Lazare était malade, il demeura encore deux jours au lieu où il était.
Як же почув, що нездужав, тодї зоставсь у тому місці, де був, ще два дні.
7 Puis après cela, il dit à ses disciples: Retournons en Judée.
Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
8 Les disciples lui disent: Rabbi, les Juifs cherchaient tout à l’heure à te lapider, et tu y vas encore!
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
9 Jésus répondit: N’y a-t-il pas douze heures au jour? Si quelqu’un marche de jour, il ne bronche pas, car il voit la lumière de ce monde;
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
10 mais si quelqu’un marche de nuit, il bronche, car la lumière n’est pas en lui.
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11 Il dit ces choses; et après cela il leur dit: Lazare, notre ami, s’est endormi; mais je vais pour l’éveiller.
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12 Les disciples donc lui dirent: Seigneur, s’il s’est endormi, il sera guéri.
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужав.
13 Or Jésus avait parlé de sa mort; mais eux pensaient qu’il avait parlé du dormir du sommeil.
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14 Jésus leur dit donc alors ouvertement: Lazare est mort;
Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15 et je me réjouis, à cause de vous, de ce que je n’étais pas là, afin que vous croyiez. Mais allons vers lui.
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходімо до него.
16 Thomas donc, appelé Didyme, dit à ses condisciples: Allons-y, nous aussi, afin que nous mourions avec lui.
Рече тодї Тома, на прізвище Близняк, товаришам ученикам: Ходімо й ми, щоб умерти з Ним.
17 Jésus étant donc arrivé trouva qu’il était déjà depuis quatre jours dans le sépulcre.
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
18 Or Béthanie était près de Jérusalem, à une distance d’environ 15 stades.
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдееять.
19 Et plusieurs d’entre les Juifs étaient venus auprès de Marthe et de Marie, pour les consoler au sujet de leur frère.
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
20 Marthe donc, quand elle eut entendu dire que Jésus venait, alla au-devant de lui; mais Marie se tenait assise dans la maison.
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сиділа в хатї.
21 Marthe donc dit à Jésus: Seigneur, si tu avais été ici mon frère ne serait pas mort;
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
22 [mais] même maintenant je sais que tout ce que tu demanderas à Dieu, Dieu te le donnera.
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дась Тобі Бог.
23 Jésus lui dit: Ton frère ressuscitera.
Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
24 Marthe lui dit: Je sais qu’il ressuscitera en la résurrection, au dernier jour.
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
25 Jésus lui dit: Moi, je suis la résurrection et la vie: celui qui croit en moi, encore qu’il soit mort, vivra;
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому? (aiōn g165)
27 Elle lui dit: Oui, Seigneur, moi je crois que tu es le Christ, le Fils de Dieu, qui vient dans le monde.
Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
28 Et ayant dit cela, elle s’en alla et appela secrètement Marie, sa sœur, disant: Le maître est venu, et il t’appelle.
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
29 Celle-ci, aussitôt qu’elle l’eut entendu, se lève promptement et s’en vient à lui.
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
30 (Or Jésus n’était pas encore arrivé dans le village; mais il était au lieu où Marthe l’avait rencontré.)
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
31 Les Juifs donc qui étaient avec Marie dans la maison et qui la consolaient, ayant vu que Marie s’était levée promptement et était sortie, la suivirent, disant: Elle s’en va au sépulcre pour y pleurer.
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
32 Marie donc, quand elle fut venue là où était Jésus, et qu’elle l’eut vu, se jeta à ses pieds, lui disant: Seigneur, si tu avais été ici, mon frère ne serait pas mort.
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, й побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
33 Jésus donc, quand il la vit pleurer, et les Juifs qui étaient venus avec elle, pleurer, frémit en [son] esprit, et se troubla,
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
34 et dit: Où l’avez-vous mis? Ils lui disent: Seigneur, viens et vois.
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
35 Jésus pleura.
І заплакав Ісус,
36 Les Juifs donc dirent: Voyez comme il l’affectionnait.
Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
37 Mais quelques-uns d’entre eux dirent: Celui-ci, qui a ouvert les yeux de l’aveugle, n’aurait-il pas pu faire aussi que cet homme ne meure pas?
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
38 Jésus donc, frémissant encore en lui-même, vient au sépulcre (or c’était une grotte, et il y avait une pierre dessus ).
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
39 Jésus dit: Ôtez la pierre. Marthe, la sœur du mort, lui dit: Seigneur, il sent déjà, car il est [là] depuis quatre jours.
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
40 Jésus lui dit: Ne t’ai-je pas dit que, si tu crois, tu verras la gloire de Dieu?
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
41 Ils ôtèrent donc la pierre. Et Jésus leva les yeux en haut et dit: Père, je te rends grâces de ce que tu m’as entendu.
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
42 Or moi je savais que tu m’entends toujours; mais je l’ai dit à cause de la foule qui est autour de moi, afin qu’ils croient que toi, tu m’as envoyé.
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
43 Et ayant dit ces choses, il cria à haute voix: Lazare, sors dehors!
се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
44 Et le mort sortit, ayant les pieds et les mains liés de bandes; et son visage était enveloppé d’un suaire. Jésus leur dit: Déliez-le, et laissez-le aller.
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
45 Plusieurs donc d’entre les Juifs qui étaient venus auprès de Marie, et qui avaient vu ce que Jésus avait fait, crurent en lui;
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
46 mais quelques-uns d’entre eux s’en allèrent auprès des pharisiens et leur dirent ce que Jésus avait fait.
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
47 Les principaux sacrificateurs et les pharisiens donc assemblèrent un sanhédrin, et dirent: Que faisons-nous? car cet homme fait beaucoup de miracles.
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
48 Si nous le laissons ainsi [faire], tous croiront en lui, et les Romains viendront, et ôteront et notre lieu et notre nation.
Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
49 Et l’un d’entre eux, [appelé] Caïphe, qui était souverain sacrificateur cette année-là, leur dit: Vous ne savez rien,
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
50 ni ne considérez qu’il nous est avantageux qu’un seul homme meure pour le peuple et que la nation entière ne périsse pas.
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
51 Or il ne dit pas cela de lui-même; mais étant souverain sacrificateur cette année-là, il prophétisa que Jésus allait mourir pour la nation;
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
52 et non pas seulement pour la nation, mais aussi pour rassembler en un les enfants de Dieu dispersés.
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
53 Depuis ce jour-là donc, ils consultèrent [ensemble] pour le faire mourir.
З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
54 Jésus donc ne marcha plus ouvertement parmi les Juifs; mais il s’en alla de là dans la contrée qui est près du désert, en une ville appelée Éphraïm; et il séjourna là avec les disciples.
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустиш, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
55 Or la Pâque des Juifs était proche, et plusieurs montèrent de la campagne à Jérusalem, avant la Pâque, afin de se purifier.
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
56 Ils cherchaient donc Jésus, et se disaient l’un à l’autre, comme ils étaient dans le temple: Que vous semble? [Pensez-vous] qu’il ne viendra point à la fête?
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
57 Or les principaux sacrificateurs et les pharisiens avaient donné ordre que si quelqu’un savait où il était, il le déclare, afin qu’on le prenne.
Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
