Job 38
1 Et l’Éternel répondit à Job du milieu du tourbillon, et dit:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 Qui est celui-ci qui obscurcit le conseil par des discours sans connaissance?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Ceins tes reins comme un homme, et je t’interrogerai et tu m’instruiras!
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Où étais-tu quand j’ai fondé la terre? Déclare-le-moi, si tu as de l’intelligence.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Qui lui a établi sa mesure, – si tu le sais? Ou qui a étendu le cordeau sur elle?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Sur quoi ses bases sont-elles assises, ou qui a placé sa pierre angulaire,
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Quand les étoiles du matin chantaient ensemble, et que tous les fils de Dieu éclataient de joie?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Et qui a renfermé la mer dans des portes, quand elle rompit [les bornes] et sortit de la matrice,
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Quand je fis de la nuée son vêtement, et de l’obscurité ses langes;
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 Quand je lui découpai ses limites et lui mis des barres et des portes,
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Et que je dis: Tu viendras jusqu’ici et tu n’iras pas plus loin, et ici s’arrêtera l’orgueil de tes flots?
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 As-tu, de ta vie, commandé au matin? As-tu montré à l’aube du jour sa place,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 Pour qu’elle saisisse les bords de la terre, et que les méchants en soient secoués?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Elle se change comme l’argile d’un sceau, et [toutes choses] se présentent parées comme d’un vêtement;
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Et leur lumière est ôtée aux méchants, et le bras levé est cassé.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Es-tu allé aux sources de la mer, et t’es-tu promené dans les profondeurs de l’abîme?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Les portes de la mort se sont-elles découvertes à toi? Et as-tu vu les portes de l’ombre de la mort?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Ton regard a-t-il pénétré jusque dans les vastes espaces de la terre? Dis-le, si tu connais tout cela.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Où est le chemin vers le séjour de la lumière? et les ténèbres, où est leur place?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Pour que tu les prennes à leur limite, et que tu connaisses les sentiers de leur maison?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Tu le sais, car tu étais né alors, et le nombre de tes jours est grand!
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Es-tu allé aux trésors de la neige, et as-tu vu les trésors de la grêle,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 Que j’ai mis en réserve pour le temps de la détresse, pour le jour du combat et de la guerre?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Par quel chemin se distribue la lumière, et le vent d’orient se répand-il sur la terre?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Qui a découpé des canaux aux torrents de pluie, et un chemin à l’éclair des tonnerres,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 Pour faire pleuvoir sur une terre où il n’y a personne, sur le désert où il n’y a pas d’hommes;
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 Pour rassasier les lieux désolés et déserts, pour faire germer les pousses de l’herbe?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 La pluie a-t-elle un père? ou qui engendre les gouttes de la rosée?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Du sein de qui sort la glace? et le frimas des cieux, qui l’enfante?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Devenues pierre, les eaux se cachent, et la surface de l’abîme se prend.
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Peux-tu serrer les liens des Pléiades, ou détacher les cordes d’Orion?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Fais-tu sortir les signes du zodiaque en leurs saisons, et mènes-tu la grande Ourse avec ses filles?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Connais-tu les lois des cieux, ou établis-tu leur empire sur la terre?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Peux-tu élever ta voix vers les nuages, en sorte que des torrents d’eau te couvrent?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 As-tu lancé la foudre, en sorte qu’elle soit allée et t’ait dit: Me voici?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Qui a mis la sagesse dans les reins, ou qui donna l’intelligence à l’esprit?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Qui a compté les nuages dans [sa] sagesse? et qui verse les outres des cieux,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 Quand la poussière coule comme du métal en fusion et que les mottes se soudent entre elles?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Est-ce toi qui chasses la proie pour la lionne, et qui rassasies l’appétit des lionceaux,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 Quand ils sont couchés dans leurs tanières [et] se tiennent aux aguets dans leur fourré?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Qui prépare au corbeau sa pâture quand ses petits crient à Dieu [et] qu’ils errent sans nourriture?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
