Job 32
1 Et ces trois hommes cessèrent de répondre à Job, parce qu’il était juste à ses propres yeux.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 Alors s’enflamma la colère d’Élihu, fils de Barakeël, le Buzite, de la famille de Ram: sa colère s’enflamma contre Job, parce qu’il se justifiait lui-même plutôt que Dieu;
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 et sa colère s’enflamma contre ses trois amis, parce qu’ils ne trouvaient pas de réponse et qu’ils condamnaient Job.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Et Élihu avait attendu que Job ait cessé de parler, parce qu’ils étaient plus avancés en jours que lui.
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 Et Élihu vit qu’il n’y avait point de réponse dans la bouche des trois hommes, et sa colère s’enflamma.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 Et Élihu, fils de Barakeël, le Buzite, répondit et dit: Moi, je suis jeune, et vous êtes des vieillards; c’est pourquoi je redoutais et je craignais de vous faire connaître ce que je sais.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 Je disais: Les jours parleront, et le grand nombre des années donnera à connaître la sagesse.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 Toutefois il y a un esprit qui est dans les hommes, et le souffle du Tout-puissant leur donne de l’intelligence:
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 Ce ne sont pas les grands qui sont sages, ni les anciens qui discernent ce qui est juste.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 C’est pourquoi je dis: Écoute-moi; moi aussi je ferai connaître ce que je sais.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 Voici, j’ai attendu vos paroles, j’ai écouté vos raisonnements, jusqu’à ce que vous ayez examiné le sujet;
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 Je vous ai donné toute mon attention: et voici, il n’y a eu personne d’entre vous qui convainque Job, qui réponde à ses paroles, –
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Afin que vous ne disiez pas: Nous avons trouvé la sagesse. Dieu le fera céder, et non pas l’homme.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 Or il ne m’a pas adressé de discours, et je ne lui répondrai pas avec vos paroles.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Ils ont été confondus, ils ne répondent plus; les paroles leur sont ôtées.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 J’ai attendu, car ils ne parlaient plus, car ils se tenaient là, ils ne répondaient plus;
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 Je répondrai, moi aussi, à mon tour; je ferai connaître, moi aussi, ce que je sais;
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 Car je suis plein de paroles, l’esprit qui est au-dedans de moi me presse.
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 Voici, mon ventre est comme un vin qui n’a pas été ouvert; il éclate comme des outres neuves.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Je parlerai et je respirerai; j’ouvrirai mes lèvres et je répondrai;
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Je ne ferai pas acception de personnes, et je ne flatterai aucun homme;
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 Car je ne sais pas flatter: celui qui m’a fait m’emporterait bientôt.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
