Job 26
1 Et Job répondit et dit:
А Йов відповів та й сказав:
2 Comme tu as aidé celui qui n’avait pas de puissance! Comme tu as délivré le bras qui était sans force!
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 Quel conseil tu as donné à celui qui n’avait pas de sagesse! et quelle abondance d’intelligence tu as montrée!
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Pour qui as-tu prononcé des paroles, et de qui est le souffle qui est sorti de toi?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Les trépassés tremblent au-dessous des eaux et de ceux qui les habitent.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 Il étend le nord sur le vide, il suspend la terre sur le néant.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 Il serre les eaux dans ses nuages, et la nuée ne se fend pas sous elles;
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 Il couvre la face de son trône et étend ses nuées par-dessus.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 Il a tracé un cercle fixe sur la face des eaux, jusqu’à la limite extrême où la lumière confine aux ténèbres.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Les colonnes des cieux branlent et s’étonnent à sa menace.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 Il soulève la mer par sa puissance, et, par son intelligence, il brise Rahab.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 Par son Esprit le ciel est beau; sa main a formé le serpent fuyard.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Voici, ces choses sont les bords de ses voies, et combien faible est le murmure que nous en avons entendu! Et le tonnerre de sa force, qui peut le comprendre?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
