Job 15
1 Et Éliphaz, le Thémanite, répondit et dit:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Le sage répondra-t-il avec une connaissance [qui n’est que] du vent, et gonflera-t-il sa poitrine du vent d’orient,
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Contestant en paroles qui ne profitent pas et en discours qui ne servent à rien?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Certes tu détruis la crainte [de Dieu], et tu restreins la méditation devant Dieu.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Car ta bouche fait connaître ton iniquité, et tu as choisi le langage des [hommes] rusés.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Ta bouche te condamnera, et non pas moi, et tes lèvres déposent contre toi.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Es-tu né le premier des hommes, et as-tu été enfanté avant les collines?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 As-tu entendu [ce qui se dit] dans le conseil secret de Dieu, et as-tu accaparé pour toi la sagesse?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Que sais-tu que nous ne sachions? que comprends-tu qui ne soit également avec nous?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Parmi nous il y a aussi des hommes à cheveux blancs et des vieillards plus âgés que ton père.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Est-ce trop peu pour toi que les consolations de Dieu et la parole douce qui se fait entendre à toi?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Comment ton cœur t’emporte-t-il, et comment tes yeux clignent-ils,
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Que tu tournes contre Dieu ton esprit et que tu fasses sortir de ta bouche des discours?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Qu’est-ce que l’homme mortel, pour qu’il soit pur, et celui qui est né d’une femme, pour qu’il soit juste?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Voici, il ne se fie pas à ses saints, et les cieux ne sont pas purs à ses yeux:
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Combien plus l’homme, qui boit l’iniquité comme l’eau, est-il abominable et corrompu!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Je t’enseignerai, écoute-moi; et ce que j’ai vu je te le raconterai,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Ce que les sages ont déclaré d’après leurs pères et n’ont pas caché; –
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 À eux seuls la terre fut donnée, et aucun étranger ne passa au milieu d’eux: –
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Tous ses jours, le méchant est tourmenté, et peu d’années sont réservées à l’homme violent;
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 La voix des choses effrayantes est dans ses oreilles; au milieu de la prospérité, le dévastateur arrive sur lui;
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Il ne croit pas revenir des ténèbres, et l’épée l’attend;
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Il erre çà et là pour du pain: – où en trouver? Il sait qu’à son côté un jour de ténèbres est préparé;
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 La détresse et l’angoisse le jettent dans l’alarme, elles l’assaillent comme un roi prêt pour la mêlée.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Car il a étendu sa main contre Dieu, et il s’élève contre le Tout-puissant;
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Il court contre lui, le cou [tendu], sous les bosses épaisses de ses boucliers.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Car il a couvert sa face de sa graisse, et a rendu gras ses flancs.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Et il habitera des villes ruinées, des maisons que personne n’habite, qui vont devenir des monceaux de pierres.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Il ne deviendra pas riche, et son bien ne subsistera pas, et ses possessions ne s’étendront pas sur la terre.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Il ne sortira pas des ténèbres; la flamme séchera ses rejetons, et il s’en ira par le souffle de sa bouche.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Qu’il ne compte pas sur la vanité: il sera déçu, car la vanité sera sa récompense;
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Avant son jour, elle sera complète, et son rameau ne verdira pas.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Il se défait, comme une vigne, de ses grappes vertes, et, comme un olivier, il rejette ses fleurs.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Car la famille des impies sera stérile, et le feu dévorera les tentes [où entrent] les présents.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Il conçoit la misère et enfante le malheur, et son sein prépare la tromperie.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
