Actes 8
1 et Saul consentait à sa mort. Or en ce temps-là, il y eut une grande persécution contre l’assemblée qui était à Jérusalem; et tous furent dispersés dans les contrées de la Judée et de la Samarie, excepté les apôtres.
А Савл похваляв його вби́вство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апо́столів, розпоро́шилися по краях юдейських та самарійських.
2 Et des hommes pieux emportèrent Étienne pour l’ensevelir, et menèrent un grand deuil sur lui.
І поховали Степа́на му́жі побожні, і плакали ревно за ним.
3 Or Saul ravageait l’assemblée, entrant dans les maisons; et traînant hommes et femmes, il les livrait [pour être jetés] en prison.
А Савл нищив Церкву, — вдирався в доми́, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
4 Ceux donc qui avaient été dispersés allaient çà et là, annonçant la parole.
Ходили тоді розпоро́шенці, та Боже Слово благовісти́ли.
5 Et Philippe, étant descendu dans une ville de la Samarie, leur prêcha le Christ.
Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
6 Et les foules, d’un commun accord, étaient attentives aux choses que Philippe disait, l’entendant, et voyant les miracles qu’il faisait;
А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чу́да, які він чинив.
7 car les esprits immondes, criant à haute voix, sortaient de plusieurs qui en étaient possédés; et beaucoup de paralytiques et de boiteux furent guéris;
Із багатьох бо, що мали їх, ду́хи нечисті вихо́дили з криком великим, і багато розсла́блених та кривих уздорови́лися.
8 et il y eut une grande joie dans cette ville-là.
І радість велика в тім місті була́!
9 Or, avant cela, il y avait dans la ville un homme nommé Simon, qui exerçait la magie et étonnait le peuple de la Samarie, se disant être quelque grand personnage;
Був один чоловік, на ім'я́ йому́ Си́мон, що до того в цім місті займавсь ворожби́тством та дурив самарійський наро́д, видаючи себе за якогось великого.
10 auquel tous s’attachaient, depuis le petit jusqu’au grand, disant: Celui-ci est la puissance de Dieu appelée la grande.
Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
11 Et ils s’attachaient à lui, parce que depuis longtemps il les étonnait par sa magie.
Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожби́тством.
12 Mais quand ils eurent cru Philippe qui leur annonçait les bonnes nouvelles touchant le royaume de Dieu et le nom de Jésus Christ, tant les hommes que les femmes furent baptisés.
Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я́ Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристи́лися.
13 Et Simon crut aussi lui-même; et après avoir été baptisé, il se tenait toujours auprès de Philippe; et voyant les prodiges et les grands miracles qui se faisaient, il était dans l’étonnement.
Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
14 Or les apôtres qui étaient à Jérusalem, ayant appris que la Samarie avait reçu la parole de Dieu, leur envoyèrent Pierre et Jean,
Як зачули ж апо́столи, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла́ Самарі́я, то послали до них Петра та Івана.
15 qui, étant descendus, prièrent pour eux, pour qu’ils reçoivent l’Esprit Saint:
А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли́,
16 car il n’était encore tombé sur aucun d’eux, mais seulement ils avaient été baptisés pour le nom du seigneur Jésus.
бо ще ні на о́дного з них Він не схо́див, а були вони тільки охрищені в Ім'я́ Господа Ісуса.
17 Puis ils leur imposèrent les mains, et ils reçurent l’Esprit Saint.
Тоді на них руки поклали, і прийняли́ вони Духа Святого!
18 Or Simon, voyant que l’Esprit Saint était donné par l’imposition des mains des apôtres, leur offrit de l’argent,
Як побачив же Си́мон, що через наклада́ння апо́стольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
19 disant: Donnez-moi aussi ce pouvoir, afin que tous ceux à qui j’imposerai les mains reçoivent l’Esprit Saint.
і сказав: „Дайте й мені таку вла́ду, щоб той, на кого́ покладу́ свої руки, одержав би Духа Святого!“
20 Mais Pierre lui dit: Que ton argent périsse avec toi, parce que tu as pensé acquérir avec de l’argent le don de Dieu.
Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
21 Tu n’as ni part ni portion dans cette affaire; car ton cœur n’est pas droit devant Dieu.
У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
22 Repens-toi donc de cette méchanceté, et supplie le Seigneur, afin que, si faire se peut, la pensée de ton cœur te soit pardonnée;
Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
23 car je vois que tu es dans un fiel d’amertume et dans un lien d’iniquité.
Бо я бачу, що ти пробува́єш у жо́вчі гіркі́й та в пу́тах неправди“.
24 Et Simon, répondant, dit: Vous, suppliez le Seigneur pour moi, en sorte que rien ne vienne sur moi de ce dont vous avez parlé.
А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
25 Eux donc, après avoir rendu témoignage et avoir annoncé la parole du Seigneur, s’en retournaient à Jérusalem; et ils évangélisaient plusieurs villages des Samaritains.
А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Єва́нгелію в багатьох самарійських осе́лях.
26 Et un ange du Seigneur parla à Philippe, disant: Lève-toi, et va vers le midi, sur le chemin qui descend de Jérusalem à Gaza, lequel est désert.
А ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: „Устань та на пі́вдень іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Га́зи спускається, — порожня вона“.
27 Et lui, se levant, s’en alla. Et voici, un Éthiopien, eunuque, homme puissant à la cour de Candace, reine des Éthiopiens, intendant de tous ses trésors, et qui était venu pour adorer à Jérusalem,
І, вставши, пішов він. І ось муж етіо́пський, скопе́ць, вельможа Канда́ки, цариці етіопської, що був над усіма́ її ска́рбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
28 s’en retournait; et il était assis dans son char et lisait le prophète Ésaïe.
вертався, і, сидючи́ на пово́зі своїм, читав пророка Ісаю.
29 Et l’Esprit dit à Philippe: Approche-toi et joins-toi à ce char.
А Дух до Пилипа промовив: „Підійди, та й пристань до цього пово́зу“.
30 Et Philippe étant accouru, l’entendit qui lisait le prophète Ésaïe; et il dit: Mais comprends-tu ce que tu lis?
Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: „Чи розумієш, що́ ти читаєш?“
31 Et il dit: Comment donc le pourrais-je, si quelqu’un ne me conduit? Et il pria Philippe de monter et de s’asseoir avec lui.
А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
32 Or le passage de l’écriture qu’il lisait était celui-ci: « Il a été mené comme une brebis à la boucherie; et comme un agneau, muet devant celui qui le tond, ainsi il n’ouvre point sa bouche;
А слово Писа́ння, що його він читав, було це: „Як вівцю́ на заріз Його ве́дено, і як ягня супроти стрижія́ безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
33 dans son humiliation, son jugement a été ôté; et qui racontera sa génération? car sa vie est ôtée de la terre ».
У прини́женні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається“.
34 Et l’eunuque, répondant, dit à Philippe: Je te prie, de qui le prophète dit-il cela? De lui-même, ou de quelque autre?
Відізвався ж скопе́ць до Пилипа й сказав: „Благаю тебе, — це про ко́го говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?“
35 Et Philippe, ouvrant sa bouche et commençant par cette écriture, lui annonça Jésus.
А Пилип відкрив у́ста свої, і, зачавши від цього Писа́ння, благовістив про Ісуса йому.
36 Et comme ils continuaient leur chemin, ils arrivèrent à une eau, et l’eunuque dit: Voici de l’eau, qu’est-ce qui m’empêche d’être baptisé?
І, як шляхо́м вони їхали, прибули́ до якоїсь води. І озвався скопець: „Ось вода. Що мені заважає христитись?“
А Пилип відказав: „Якщо віруєш із повного серця свого, то можна“. А той відповів і сказав: „Я вірую, що Ісус Христос — то Син Божий!“
38 Et il donna l’ordre qu’on arrête le char, et ils descendirent tous deux à l’eau, et Philippe et l’eunuque; et [Philippe] le baptisa.
І звелів, щоб по́віз спинився. І оби́два — Пилип та скопе́ць — увійшли до води, і охристив він його.
39 Et, quand ils furent remontés hors de l’eau, l’Esprit du Seigneur enleva Philippe, et l’eunuque ne le vit plus, car il continua son chemin tout joyeux;
А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопе́ць уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
40 mais Philippe fut trouvé à Azot; et en passant au travers [du pays], il évangélisa toutes les villes, jusqu’à ce qu’il fut arrivé à Césarée.
А Пилип опинився в Азо́ті, і, переходячи, звіщав Єва́нгелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарі́ю.
