Actes 8
1 et Saul consentait à sa mort. Or en ce temps-là, il y eut une grande persécution contre l’assemblée qui était à Jérusalem; et tous furent dispersés dans les contrées de la Judée et de la Samarie, excepté les apôtres.
Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
2 Et des hommes pieux emportèrent Étienne pour l’ensevelir, et menèrent un grand deuil sur lui.
Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему
3 Or Saul ravageait l’assemblée, entrant dans les maisons; et traînant hommes et femmes, il les livrait [pour être jetés] en prison.
Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю,
4 Ceux donc qui avaient été dispersés allaient çà et là, annonçant la parole.
Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
5 Et Philippe, étant descendu dans une ville de la Samarie, leur prêcha le Christ.
І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
6 Et les foules, d’un commun accord, étaient attentives aux choses que Philippe disait, l’entendant, et voyant les miracles qu’il faisait;
І вважав народ на слова Филипові однодушне, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
7 car les esprits immondes, criant à haute voix, sortaient de plusieurs qui en étaient possédés; et beaucoup de paralytiques et de boiteux furent guéris;
З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
8 et il y eut une grande joie dans cette ville-là.
І стались радощі великі в городі тому.
9 Or, avant cela, il y avait dans la ville un homme nommé Simon, qui exerçait la magie et étonnait le peuple de la Samarie, se disant être quelque grand personnage;
Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
10 auquel tous s’attachaient, depuis le petit jusqu’au grand, disant: Celui-ci est la puissance de Dieu appelée la grande.
На него вважали всі від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
11 Et ils s’attachaient à lui, parce que depuis longtemps il les étonnait par sa magie.
Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
12 Mais quand ils eurent cru Philippe qui leur annonçait les bonnes nouvelles touchant le royaume de Dieu et le nom de Jésus Christ, tant les hommes que les femmes furent baptisés.
Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
13 Et Simon crut aussi lui-même; et après avoir été baptisé, il se tenait toujours auprès de Philippe; et voyant les prodiges et les grands miracles qui se faisaient, il était dans l’étonnement.
Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
14 Or les apôtres qui étaient à Jérusalem, ayant appris que la Samarie avait reçu la parole de Dieu, leur envoyèrent Pierre et Jean,
Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
15 qui, étant descendus, prièrent pour eux, pour qu’ils reçoivent l’Esprit Saint:
котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
16 car il n’était encore tombé sur aucun d’eux, mais seulement ils avaient été baptisés pour le nom du seigneur Jésus.
(Ще бо ні на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
17 Puis ils leur imposèrent les mains, et ils reçurent l’Esprit Saint.
Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
18 Or Simon, voyant que l’Esprit Saint était donné par l’imposition des mains des apôtres, leur offrit de l’argent,
Видівши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
19 disant: Donnez-moi aussi ce pouvoir, afin que tous ceux à qui j’imposerai les mains reçoivent l’Esprit Saint.
говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
20 Mais Pierre lui dit: Que ton argent périsse avec toi, parce que tu as pensé acquérir avec de l’argent le don de Dieu.
Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
21 Tu n’as ni part ni portion dans cette affaire; car ton cœur n’est pas droit devant Dieu.
Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
22 Repens-toi donc de cette méchanceté, et supplie le Seigneur, afin que, si faire se peut, la pensée de ton cœur te soit pardonnée;
Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
23 car je vois que tu es dans un fiel d’amertume et dans un lien d’iniquité.
Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
24 Et Simon, répondant, dit: Vous, suppliez le Seigneur pour moi, en sorte que rien ne vienne sur moi de ce dont vous avez parlé.
Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
25 Eux donc, après avoir rendu témoignage et avoir annoncé la parole du Seigneur, s’en retournaient à Jérusalem; et ils évangélisaient plusieurs villages des Samaritains.
Ті ж, що сьвідвували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
26 Et un ange du Seigneur parla à Philippe, disant: Lève-toi, et va vers le midi, sur le chemin qui descend de Jérusalem à Gaza, lequel est désert.
Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде З Єрусалиму в Газу; вона пуста.
27 Et lui, se levant, s’en alla. Et voici, un Éthiopien, eunuque, homme puissant à la cour de Candace, reine des Éthiopiens, intendant de tous ses trésors, et qui était venu pour adorer à Jérusalem,
І вставши дійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
28 s’en retournait; et il était assis dans son char et lisait le prophète Ésaïe.
і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
29 Et l’Esprit dit à Philippe: Approche-toi et joins-toi à ce char.
Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
30 Et Philippe étant accouru, l’entendit qui lisait le prophète Ésaïe; et il dit: Mais comprends-tu ce que tu lis?
Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
31 Et il dit: Comment donc le pourrais-je, si quelqu’un ne me conduit? Et il pria Philippe de monter et de s’asseoir avec lui.
Він же каже: Як бо можу, коли ніхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилізши, сїв в ним.
32 Or le passage de l’écriture qu’il lisait était celui-ci: « Il a été mené comme une brebis à la boucherie; et comme un agneau, muet devant celui qui le tond, ainsi il n’ouvre point sa bouche;
Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.
33 dans son humiliation, son jugement a été ôté; et qui racontera sa génération? car sa vie est ôtée de la terre ».
У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто з'ясує? бо береть ся з землї життв Його.
34 Et l’eunuque, répondant, dit à Philippe: Je te prie, de qui le prophète dit-il cela? De lui-même, ou de quelque autre?
Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35 Et Philippe, ouvrant sa bouche et commençant par cette écriture, lui annonça Jésus.
Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
36 Et comme ils continuaient leur chemin, ils arrivèrent à une eau, et l’eunuque dit: Voici de l’eau, qu’est-ce qui m’empêche d’être baptisé?
Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
38 Et il donna l’ordre qu’on arrête le char, et ils descendirent tous deux à l’eau, et Philippe et l’eunuque; et [Philippe] le baptisa.
І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
39 Et, quand ils furent remontés hors de l’eau, l’Esprit du Seigneur enleva Philippe, et l’eunuque ne le vit plus, car il continua son chemin tout joyeux;
Як же вийшли з води. Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
40 mais Philippe fut trouvé à Azot; et en passant au travers [du pays], il évangélisa toutes les villes, jusqu’à ce qu’il fut arrivé à Césarée.
Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
