Actes 18
1 Après cela, étant parti d’Athènes, il vint à Corinthe;
Після цього він вийшов з Ате́н і прибув до Кори́нту.
2 et ayant trouvé un Juif, nommé Aquilas, originaire du Pont, tout récemment venu d’Italie, ainsi que Priscilla sa femme (parce que Claude avait commandé que tous les Juifs sortent de Rome), il alla à eux;
І знайшов він одного юде́я, на йме́ння Аки́лу, родом із По́нту, що недавно прибув із Італії, та Приски́ллу, його дружи́ну, — бо Кла́вдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
3 et parce qu’il était du même métier, il demeura avec eux et travaillait, car leur métier était de faire des tentes.
а що був він того ж ремесла́, то в них позостався та працював; ремесло́ ж їхнє було — виробляти наме́ти.
4 Et chaque sabbat, il discourait dans la synagogue et persuadait Juifs et Grecs.
І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та ге́лленів.
5 Et quand et Silas et Timothée furent descendus de Macédoine, Paul était étreint par la parole, rendant témoignage aux Juifs que Jésus était le Christ.
А коли прибули́ Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус — то Христос.
6 Et comme ils s’opposaient et blasphémaient, il secoua ses vêtements et leur dit: Que votre sang soit sur votre tête! Moi, je suis net: désormais je m’en irai vers les nations.
Як вони ж спротивля́лися та богозневажа́ли, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: „Ваша кров — на голову вашу! Я чистий. Відтепе́р я піду́ до поган“.
7 Et étant parti de là, il entra dans la maison d’un nommé Juste qui servait Dieu, et dont la maison tenait à la synagogue.
І, вийшовши звідти, він прибув до госпо́ди одно́го, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межува́в із синагогою.
8 Mais Crispus, le chef de synagogue, crut au Seigneur avec toute sa maison; et plusieurs des Corinthiens l’ayant entendu, crurent et furent baptisés.
А Крисп, старши́й синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з кори́нтян, почувши, увірували й охристились.
9 Or le Seigneur dit de nuit, dans une vision, à Paul: Ne crains point, mais parle et ne te tais point,
Сказав же Павло́ві Госпо́дь у видінні вночі: „Не бійся, але говори й не мовчи,
10 parce que je suis avec toi; et personne ne mettra les mains sur toi pour te faire du mal, parce que j’ai un grand peuple dans cette ville.
бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподі́яти зло, — бо Я маю в цім місті багато людей“.
11 Et il demeura là un an et six mois, enseignant parmi eux la parole de Dieu.
І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Сло́ва Божого.
12 Mais pendant que Gallion était proconsul d’Achaïe, les Juifs, d’un commun accord, s’élevèrent contre Paul et l’amenèrent devant le tribunal,
А коли Галліо́н був в Аха́ї проко́нсулом, то проти Павла́ однодушно повстали юдеї, і на суд привели́ його,
13 disant: Cet homme persuade les hommes de servir Dieu contrairement à la loi.
кажучи: „Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Зако́ном!“
14 Et comme Paul allait ouvrir la bouche, Gallion dit aux Juifs: S’ il s’agissait de quelque injustice ou de quelque méchante fourberie, ô Juifs, je vous supporterais à bon droit;
Як Павло ж хотів у́ста відкрити, сказав Галліо́н до юдеїв: „О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
15 mais si ce sont des questions de paroles, et de noms, et de votre loi, vous y mettrez ordre vous-mêmes, [car] moi, je ne veux pas être juge de ces choses.
Та коли спір іде про слово та йме́ння й Зако́н ваш, то самі́ доглядайте, — я суддею цього бути не хо́чу“.
16 Et il les chassa de devant le tribunal.
I прогнав їх від су́ду.
17 Et ayant tous saisi Sosthène, le chef de synagogue, ils le battaient devant le tribunal; et Gallion ne se mettait pas en peine de tout cela.
Тоді́ всі схопи́ли Состе́на, начальника над синагогою, та й перед судо́м його били. Галліо́н же на те зовсі́м не зважав.
18 Et Paul, ayant demeuré là encore assez longtemps, prit congé des frères et mit à la voile pour la Syrie, et avec lui Priscilla et Aquilas, après qu’il se fut fait raser la tête à Cenchrée, car il avait fait un vœu.
А Павло́, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і попли́нув у Си́рію, і з ним Приски́лла й Аки́ла; він у Кенхре́ях обстриг собі голову, бо обі́тницю дав був.
19 Et il arriva à Éphèse et les y laissa; mais étant entré lui-même dans la synagogue, il discourut avec les Juifs.
І прибув він в Ефе́с, і там їх позоста́вив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юде́ями.
20 Mais lorsqu’ils le prièrent de demeurer plus longtemps avec eux, il n’y consentit pas,
Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
21 mais il prit congé d’eux, disant: [Il faut absolument que je célèbre la fête prochaine à Jérusalem]; je reviendrai vers vous, si Dieu le veut. Et il partit d’Éphèse par mer.
але попрощався й сказав: „Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа!“І відплив із Ефе́су.
22 Et ayant abordé à Césarée, il monta et salua l’assemblée, et descendit à Antioche.
І, побувши в Кесарі́ї, він підня́вся, і, привіт склавши Церкві, відбув в Антіохі́ю.
23 Et ayant séjourné là quelque temps, il s’en alla, et traversa successivement le pays de Galatie et la Phrygie, fortifiant tous les disciples.
І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за поря́дком прохо́дячи через країну гала́тську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
24 Et il vint à Éphèse un Juif, nommé Apollos, Alexandrin d’origine, homme éloquent et puissant dans les écritures.
Один же юдей, на ім'я́ Аполло́с, родом з Олександрі́ї, красномо́вець та сильний в Писа́нні, прибув до Ефе́су.
25 Il était instruit dans la voie du Seigneur; et, étant fervent d’esprit, il parlait et enseignait diligemment les choses qui concernaient Jésus, ne connaissant que le baptême de Jean.
Він був навче́ний дороги Господньої, і, пала́ючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
26 Et il se mit à parler avec hardiesse dans la synagogue. Et Aquilas et Priscilla, l’ayant entendu, le prirent et lui expliquèrent plus exactement la voie de Dieu.
І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Аки́ла й Приски́лла почули його, то його прийняли́, і докладніш розповіли́ йому про дорогу Господню.
27 Et comme il se proposait de passer en Achaïe, les frères écrivirent aux disciples et les exhortèrent à le recevoir; et quand il y fut arrivé, il contribua beaucoup par la grâce à [l’avancement de] ceux qui avaient cru;
А коли він схотів перейти до Аха́ї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли́. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода́ттю,
28 car il réfutait publiquement les Juifs avec une grande force, démontrant par les écritures que Jésus était le Christ.
бо він переконував пильно юдеїв, Писа́нням прилюдно дово́дячи, що Ісус — то Христос.
