Actes 10
1 Or, à Césarée, un homme nommé Corneille, centurion de la cohorte appelée Italique,
Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
2 pieux et craignant Dieu avec toute sa maison, faisant beaucoup d’aumônes au peuple, et priant Dieu continuellement,
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
3 vit clairement en vision, environ vers la neuvième heure du jour, un ange de Dieu entrant auprès de lui et lui disant: Corneille!
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
4 Et, fixant les yeux sur lui et étant tout effrayé, il dit: Qu’est-ce, Seigneur? Et il lui dit: Tes prières et tes aumônes sont montées pour mémorial devant Dieu.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
5 Et maintenant envoie des hommes à Joppé, et fais venir Simon qui est surnommé Pierre;
Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
6 il est logé chez un certain Simon, corroyeur, qui a sa maison au bord de la mer.
Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
7 Et quand l’ange qui lui parlait s’en fut allé, Corneille, ayant appelé deux de ses domestiques et un soldat pieux d’entre ceux qui se tenaient toujours auprès de lui,
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
8 et leur ayant tout raconté, les envoya à Joppé.
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
9 Or le lendemain, comme ils marchaient et qu’ils approchaient de la ville, Pierre monta sur le toit pour prier, vers la sixième heure.
А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 Et il eut très faim, et voulut manger; et comme on lui apprêtait [à manger], il lui survint une extase.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
11 Et il voit le ciel ouvert, et un vase descendant comme une grande toile [liée] par les quatre coins et dévalée en terre,
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
12 dans laquelle il y avait tous les quadrupèdes et les reptiles de la terre, et les oiseaux du ciel.
У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
13 Et une voix lui [fut adressée, disant]: Lève-toi, Pierre, tue et mange.
І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
14 Mais Pierre dit: Non point, Seigneur; car jamais je n’ai rien mangé qui soit impur ou immonde.
А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
15 Et une voix lui [fut adressée] encore, pour la seconde fois, [disant]: Ce que Dieu a purifié, toi, ne le tiens pas pour impur.
І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
16 Et cela eut lieu par trois fois, et le vase fut aussitôt élevé au ciel.
І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
17 Et comme Pierre était en perplexité en lui-même à l’égard de ce qu’ était cette vision qu’il avait vue, voici aussi, les hommes envoyés de la part de Corneille, s’étant enquis de la maison de Simon, se tenaient à la porte;
Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
18 et ayant appelé, ils demandèrent si Simon surnommé Pierre, logeait là.
і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
19 Et comme Pierre méditait sur la vision, l’Esprit lui dit: Voilà, trois hommes te cherchent;
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
20 mais lève-toi, et descends, et va avec eux sans hésiter, parce que c’est moi qui les ai envoyés.
Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
21 Et Pierre étant descendu vers les hommes, dit: Voici, moi, je suis celui que vous cherchez; quelle est la cause pour laquelle vous êtes venus?
І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
22 Et ils dirent: Corneille, centurion, homme juste et craignant Dieu, et qui a un [bon] témoignage de toute la nation des Juifs, a été averti divinement par un saint ange de te faire venir dans sa maison et d’entendre des paroles de ta part.
А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
23 Les ayant donc fait entrer, il les logea; et le lendemain, se levant, il s’en alla avec eux; et quelques-uns des frères de Joppé allèrent avec lui.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
24 Et le lendemain ils entrèrent à Césarée. Et Corneille les attendait, ayant assemblé ses parents et ses intimes amis.
І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
25 Et comme il arrivait que Pierre entrait, Corneille allant au-devant de lui se jeta à ses pieds et lui rendit hommage.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Mais Pierre le releva, disant: Lève-toi; et moi aussi je suis un homme.
Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
27 Et conversant avec lui, il entra et trouva plusieurs personnes assemblées.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 Et il leur dit: Vous savez, vous, que c’est une chose illicite pour un Juif que de se lier avec un étranger, ou d’aller à lui; et Dieu m’a montré, à moi, à n’appeler aucun homme impur ou immonde.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
29 C’est pourquoi aussi, lorsque vous m’avez envoyé chercher, je suis venu sans faire de difficulté. Je vous demande donc pour quel sujet vous m’avez fait venir.
Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
30 Et Corneille dit: Il y a quatre jours que j’étais en jeûne jusqu’à cette heure-ci, et à la neuvième heure, je priais dans ma maison; et voici, un homme se tint devant moi dans un vêtement éclatant,
А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 et dit: Corneille, ta prière est exaucée, et tes aumônes ont été rappelées en mémoire devant Dieu.
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
32 Envoie donc à Joppé, et fais venir Simon qui est surnommé Pierre; il loge dans la maison de Simon, corroyeur, au bord de la mer; et lorsqu’il sera venu, il te parlera.
Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
33 J’ai donc aussitôt envoyé vers toi, et tu as bien fait de venir. Maintenant donc, nous sommes tous présents devant Dieu, pour entendre tout ce qui t’a été ordonné de Dieu.
Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
34 Et Pierre, ouvrant la bouche, dit: En vérité, je comprends que Dieu ne fait pas acception de personnes,
А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
35 mais qu’en toute nation celui qui le craint et qui pratique la justice, lui est agréable.
але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
36 Vous connaissez la parole qu’il a envoyée aux fils d’Israël, annonçant la bonne nouvelle de la paix par Jésus Christ (lui est Seigneur de tous),
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
37 ce qui a été annoncé par toute la Judée, en commençant par la Galilée, après le baptême que Jean a prêché,
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 – Jésus qui était de Nazareth, comment Dieu l’a oint de l’Esprit Saint et de puissance, lui qui a passé de lieu en lieu, faisant du bien, et guérissant tous ceux que le diable avait asservis à sa puissance; car Dieu était avec lui;
Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 (et nous, nous sommes témoins de toutes les choses qu’il a faites, au pays des Juifs et à Jérusalem; ) lequel aussi ils ont fait mourir, le pendant au bois;
І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
40 – celui-ci, Dieu l’a ressuscité le troisième jour, et l’a donné pour être manifesté,
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
41 non à tout le peuple, mais à des témoins qui avaient été auparavant choisis de Dieu, [savoir] à nous qui avons mangé et bu avec lui après qu’il eut été ressuscité d’entre les morts.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 Et il nous a commandé de prêcher au peuple, et d’attester que c’est lui qui est établi de Dieu juge des vivants et des morts.
І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 Tous les prophètes lui rendent témoignage, que, par son nom, quiconque croit en lui reçoit la rémission des péchés.
Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
44 Comme Pierre prononçait encore ces mots, l’Esprit Saint tomba sur tous ceux qui entendaient la parole.
Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
45 Et les fidèles de la circoncision, tous ceux qui étaient venus avec Pierre, s’étonnèrent de ce que le don du Saint Esprit était répandu aussi sur les nations,
А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
46 car ils les entendaient parler en langues et magnifier Dieu. Alors Pierre répondit:
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
47 Quelqu’un pourrait-il refuser l’eau, afin que ceux-ci ne soient pas baptisés, eux qui ont reçu l’Esprit Saint comme nous-mêmes?
„Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
48 Et il commanda qu’ils soient baptisés au nom du Seigneur. Alors ils le prièrent de demeurer [là] quelques jours.
І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
