1 Corinthiens 15
1 Or je vous fais savoir, frères, l’évangile que je vous ai annoncé, que vous avez aussi reçu, et dans lequel vous êtes,
Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
2 par lequel aussi vous êtes sauvés, si vous tenez ferme la parole que je vous ai annoncée, à moins que vous n’ayez cru en vain.
Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
3 Car je vous ai communiqué avant toutes choses ce que j’ai aussi reçu, que Christ est mort pour nos péchés, selon les écritures,
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
4 et qu’il a été enseveli, et qu’il a été ressuscité le troisième jour, selon les écritures;
і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
5 et qu’il a été vu de Céphas, puis des douze.
і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
6 Ensuite il a été vu de plus de 500 frères à la fois, dont la plupart sont demeurés [en vie] jusqu’à présent, mais quelques-uns aussi se sont endormis.
А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
7 Ensuite il a été vu de Jacques, puis de tous les apôtres;
Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
8 et, après tous, comme d’un avorton, il a été vu aussi de moi.
А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
9 Car je suis le moindre des apôtres, moi qui ne suis pas digne d’être appelé apôtre, parce que j’ai persécuté l’assemblée de Dieu.
Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
10 Mais par la grâce de Dieu, je suis ce que je suis; et sa grâce envers moi n’a pas été vaine, mais j’ai travaillé beaucoup plus qu’eux tous, non pas moi toutefois, mais la grâce de Dieu qui est avec moi.
Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
11 Soit donc moi, soit eux, nous prêchons ainsi, et vous avez cru ainsi.
Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
12 Or si Christ est prêché, – qu’il a été ressuscité d’entre les morts, comment disent quelques-uns parmi vous qu’il n’y a pas de résurrection de morts?
Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
13 Mais s’il n’y a pas de résurrection de morts, Christ n’a pas été ressuscité non plus;
Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
14 et si Christ n’a pas été ressuscité, notre prédication donc est vaine aussi, et votre foi aussi est vaine;
Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 et même nous sommes trouvés de faux témoins de Dieu, car nous avons rendu témoignage à l’égard de Dieu qu’il a ressuscité Christ, lequel il n’a pas ressuscité si réellement les morts ne ressuscitent pas.
Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 Car si les morts ne ressuscitent pas, Christ n’a pas été ressuscité non plus;
Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 et si Christ n’a pas été ressuscité, votre foi est vaine, vous êtes encore dans vos péchés:
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
18 ceux donc aussi qui se sont endormis en Christ ont péri.
тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
19 Si, pour cette vie seulement, nous avons espérance en Christ, nous sommes plus misérables que tous les hommes.
Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
20 (Mais maintenant Christ a été ressuscité d’entre les morts, prémices de ceux qui sont endormis.
Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
21 Car puisque la mort est par l’homme, c’est par l’homme aussi qu’est la résurrection des morts;
Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
22 car, comme dans l’Adam tous meurent, de même aussi dans le Christ tous seront rendus vivants;
Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 mais chacun dans son propre rang: les prémices, Christ; puis ceux qui sont du Christ, à sa venue;
кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
24 ensuite la fin, quand il aura remis le royaume à Dieu le Père, quand il aura aboli toute principauté, et toute autorité, et [toute] puissance.
А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
25 Car il faut qu’il règne jusqu’à ce qu’il ait mis tous les ennemis sous ses pieds:
Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
26 le dernier ennemi qui sera aboli, c’est la mort.
Як ворог останній - смерть зни́щиться,
27 Car « il a assujetti toutes choses sous ses pieds ». Or, quand il dit que toutes choses sont assujetties, il est évident que c’est à l’exclusion de celui qui lui a assujetti toutes choses.
бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
28 Mais quand toutes choses lui auront été assujetties, alors le Fils aussi lui-même sera assujetti à celui qui lui a assujetti toutes choses, afin que Dieu soit tout en tous.)
А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
29 Autrement, que feront ceux qui sont baptisés pour les morts, si les morts ne ressuscitent absolument pas? Pourquoi aussi sont-ils baptisés pour eux?
Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
30 Pourquoi aussi nous, bravons-nous le péril à toute heure?
Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
31 Par votre confiance que j’ai dans le christ Jésus notre Seigneur, je meurs chaque jour.
Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Si, [pour parler] à la manière des hommes, j’ai combattu contre les bêtes à Éphèse, quel profit en ai-je si les morts ne ressuscitent pas? « Mangeons et buvons, car demain nous mourrons ».
Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
33 Ne soyez pas séduits: les mauvaises compagnies corrompent les bonnes mœurs.
Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
34 Réveillez-vous [pour vivre] justement, et ne péchez pas; car quelques-uns sont dans l’ignorance de Dieu, je vous le dis à votre honte.
Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
35 Mais quelqu’un dira: Comment ressuscitent les morts, et avec quel corps viennent-ils?
Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
36 Insensé! ce que tu sèmes n’est pas vivifié s’il ne meurt;
Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
37 et quant à ce que tu sèmes, tu ne sèmes pas le corps qui sera, mais le simple grain, de blé, comme il se rencontre, ou de quelqu’une des autres semences;
І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
38 mais Dieu lui donne un corps comme il a voulu, et à chacune des semences son propre corps.
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
39 Toute chair n’est pas la même chair; mais autre est celle des hommes, autre la chair des bêtes, autre celle des oiseaux, autre celle des poissons:
Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
40 et il y a des corps célestes et des corps terrestres; mais différente est la gloire des célestes, et différente celle des terrestres;
Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
41 autre la gloire du soleil, et autre la gloire de la lune, et autre la gloire des étoiles, car une étoile diffère d’une [autre] étoile en gloire.
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
42 Ainsi aussi est la résurrection des morts: il est semé en corruption, il ressuscite en incorruptibilité;
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
43 il est semé en déshonneur, il ressuscite en gloire; il est semé en faiblesse, il ressuscite en puissance;
сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
44 il est semé corps animal, il ressuscite corps spirituel. S’il y a un corps animal, il y en a aussi un spirituel;
сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 c’est ainsi aussi qu’il est écrit: « Le premier homme Adam devint une âme vivante », le dernier Adam, un esprit vivifiant.
Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
46 Mais ce qui est spirituel n’est pas le premier, mais ce qui est animal; ensuite ce qui est spirituel.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 Le premier homme est [tiré] de la terre, – poussière; le second homme est [venu] du ciel.
Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
48 Tel qu’est celui qui est poussière, tels aussi sont ceux qui sont poussière; et tel qu’est le céleste, tels aussi sont les célestes.
Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 Et comme nous avons porté l’image de celui qui est poussière, nous porterons aussi l’image du céleste.
І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
50 Or je dis ceci, frères, que la chair et le sang ne peuvent pas hériter du royaume de Dieu, et que la corruption non plus n’hérite pas de l’incorruptibilité.
І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
51 Voici, je vous dis un mystère: Nous ne nous endormirons pas tous, mais nous serons tous changés:
Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
52 en un instant, en un clin d’œil, à la dernière trompette, car la trompette sonnera et les morts seront ressuscités incorruptibles, et nous, nous serons changés.
раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
53 Car il faut que ce corruptible revête l’incorruptibilité, et que ce mortel revête l’immortalité.
Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54 Or quand ce corruptible aura revêtu l’incorruptibilité, et que ce mortel aura revêtu l’immortalité, alors s’accomplira la parole qui est écrite: « La mort a été engloutie en victoire ».
А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? (Hadēs g86)
56 Or l’aiguillon de la mort, c’est le péché; et la puissance du péché, c’est la loi.
Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
57 Mais grâces à Dieu, qui nous donne la victoire par notre seigneur Jésus Christ!
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58 Ainsi, mes frères bien-aimés, soyez fermes, inébranlables, abondant toujours dans l’œuvre du Seigneur, sachant que votre travail n’est pas vain dans le Seigneur.
Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
