1 Chroniques 16
1 Et ils amenèrent l’arche de Dieu, et la placèrent dans la tente que David avait tendue pour elle; et ils présentèrent des holocaustes et des sacrifices de prospérités devant Dieu.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Et quand David eut achevé d’offrir les holocaustes et les sacrifices de prospérités, il bénit le peuple au nom de l’Éternel;
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 et il distribua à tous ceux d’Israël, tant aux femmes qu’aux hommes, à chacun un pain, et une ration [de vin], et un gâteau de raisins.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Et il établit des Lévites devant l’arche de l’Éternel pour faire le service, et pour rappeler et célébrer et louer l’Éternel, le Dieu d’Israël:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Asaph, le chef, et Zacharie, le second après lui, [et] Jehiel, et Shemiramoth, et Jekhiel, et Matthithia, et Éliab, et Benaïa, et Obed-Édom, et Jehiel, avec des instruments, des luths, et des harpes; et Asaph faisait retentir les cymbales.
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 Et Benaïa et Jakhaziel, les sacrificateurs, étaient continuellement avec des trompettes devant l’arche de l’alliance de Dieu.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Alors, en ce jour, David remit entre les mains d’Asaph et de ses frères [ce psaume], le premier, pour célébrer l’Éternel:
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Célébrez l’Éternel, invoquez son nom, faites connaître parmi les peuples ses actes!
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Chantez-lui, chantez-lui des cantiques! Méditez toutes ses œuvres merveilleuses.
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Glorifiez-vous de son saint nom; que le cœur de ceux qui cherchent l’Éternel se réjouisse!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Recherchez l’Éternel et sa force, cherchez continuellement sa face;
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Souvenez-vous de ses œuvres merveilleuses qu’il a faites, de ses prodiges, et des jugements de sa bouche,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 Vous, semence d’Israël, son serviteur, vous, fils de Jacob, ses élus.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Lui, l’Éternel, est notre Dieu; ses jugements sont en toute la terre.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Souvenez-vous pour toujours de son alliance, de la parole qu’il commanda pour mille générations,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 [De l’alliance] qu’il a faite avec Abraham, et qu’il a jurée à Isaac,
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 Et qu’il a établie pour Jacob comme statut, pour Israël comme alliance perpétuelle,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 Disant: Je te donnerai le pays de Canaan, le lot de votre héritage,
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Quand vous étiez un petit nombre d’hommes, peu de chose, et étrangers dans le [pays];
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 Et ils allaient de nation en nation, et d’un royaume vers un autre peuple.
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Il ne permit à personne de les opprimer, et il reprit des rois à cause d’eux,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 [Disant]: Ne touchez pas à mes oints, et ne faites pas de mal à mes prophètes.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Chantez à l’Éternel, toute la terre; annoncez de jour en jour son salut!
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Racontez parmi les nations sa gloire, parmi tous les peuples ses œuvres merveilleuses.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Car l’Éternel est grand et fort digne de louange, et il est terrible par-dessus tous les dieux.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Car tous les dieux des peuples sont des idoles, mais l’Éternel a fait les cieux.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 La majesté et la magnificence sont devant lui, la force et la joie sont dans le lieu où il habite.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Familles des peuples, rendez à l’Éternel, rendez à l’Éternel la gloire et la force!
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Rendez à l’Éternel la gloire de son nom; apportez une offrande et entrez devant lui; adorez l’Éternel en sainte magnificence.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Tremblez devant lui, toute la terre. Aussi le monde est affermi, il ne sera pas ébranlé.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Que les cieux se réjouissent, et que la terre s’égaie, et qu’on dise parmi les nations: L’Éternel règne!
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Que la mer bruie, et tout ce qui la remplit; que les champs se réjouissent, et tout ce qui est en eux!
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Alors les arbres de la forêt chanteront de joie devant l’Éternel, car il vient pour juger la terre.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Célébrez l’Éternel, car il est bon, car sa bonté [demeure] à toujours.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 Et dites: Sauve-nous, ô Dieu de notre salut; et rassemble-nous et délivre-nous d’entre les nations, afin que nous célébrions ton saint nom, [et] que nous nous glorifiions de ta louange.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, de l’éternité jusqu’en éternité! Et tout le peuple dit: Amen! et loua l’Éternel.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 Et [David] laissa là, devant l’arche de l’alliance de l’Éternel, Asaph et ses frères, pour faire le service devant l’arche continuellement, selon l’œuvre de chaque jour;
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 et Obed-Édom et ses frères, [au nombre de] 68, et Obed-Édom, fils de Jeduthun, et Hosa, pour portiers;
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 et Tsadok, le sacrificateur, et ses frères les sacrificateurs, devant le tabernacle de l’Éternel, au haut lieu qui était à Gabaon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 pour offrir des holocaustes à l’Éternel sur l’autel de l’holocauste continuellement, matin et soir, et selon tout ce qui est écrit dans la loi de l’Éternel, qu’il commanda à Israël;
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 et avec eux Héman et Jeduthun, et le reste de ceux qui furent choisis, qui furent désignés par nom, pour célébrer l’Éternel, parce que sa bonté [demeure] à toujours;
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 et Héman et Jeduthun avaient avec eux des trompettes et des cymbales pour ceux qui [les] faisaient retentir, et les instruments de musique de Dieu; et les fils de Jeduthun [se tenaient] à la porte.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Et tout le peuple s’en alla, chacun en sa maison; et David s’en retourna pour bénir sa maison.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
