Psaumes 88
1 Cantiques. Psaume des fils de Coré. Au maître de chant. À chanter sur le ton plaintif. Cantique d’Héman l’Ezrahite. Yahweh, Dieu de mon salut, quand je crie la nuit devant toi,
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 que ma prière arrive en ta présence, prête l’oreille à mes supplications!
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 On me compte parmi ceux qui descendent dans la fosse, je suis comme un homme à bout de forces.
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 je suis comme délaissé parmi les morts, pareil aux cadavres étendus dans le sépulcre, dont tu n’as plus le souvenir, et qui sont soustraits à ta main.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Tu m’as jeté au fond de la fosse, dans les ténèbres, dans les abîmes.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Sur moi s’appesantit ta fureur, tu m’accables de tous tes flots. — Séla.
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Tu as éloigné de moi mes amis, tu m’as rendu pour eux un objet d’horreur; je suis emprisonné sans pouvoir sortir;
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 mes yeux se consument dans la souffrance. Je t’invoque tout le jour, Yahweh, j’étends les mains vers toi.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Feras-tu un miracle pour les morts; ou bien les ombres se lèveront-elles pour te louer? — Séla.
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Publie-t-on ta bonté dans le sépulcre, ta fidélité dans l’abîme?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Tes prodiges sont-ils connus dans la région des ténèbres et ta justice dans la terre de l’oubli?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Et moi, Yahweh, je crie vers toi, ma prière va au-devant de toi dès le matin.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Pourquoi, Yahweh, repousses-tu mon âme, me caches-tu ta face?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Je suis malheureux et moribond depuis ma jeunesse; sous le poids de tes terreurs, je ne sais que devenir.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Tes fureurs passent sur moi, tes épouvantes m’accablent.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 Comme des eaux débordées elles m’environnent tout le jour; elles m’assiègent toutes ensemble.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Tu as éloigné de moi mes amis et mes proches; mes compagnons, ce sont les ténèbres de la tombe.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
