Psaumes 49
1 Au maître de chant. Psaume des fils de Coré. Ecoutez tous ceci, ô peuples; prêtez l'oreille vous tous habitants du monde,
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 hommes du commun et hommes de condition, ensemble riches et pauvres.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Ma bouche va faire entendre des paroles sages, et mon cœur a des pensées pleines de sens.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Je prête l'oreille aux sentences que Dieu m'inspire; j'explique mon énigme au son de la harpe.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Pourquoi craindrais-je aux jours du malheur, lorsque l'iniquité de mes persécuteurs m'assiège?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Eux qui mettent leur confiance dans leurs biens, leur gloire dans leurs grandes richesses!
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Un homme ne peut racheter son frère, ni payer à Dieu sa rançon.
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Le rachat de leur vie est trop cher; il est à jamais impossible,
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 pour qu'il vive éternellement, et qu'il ne voie jamais la fosse.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Non, il la verra; les sages meurent, l'insensé et le stupide périssent également, laissant à d'autres leurs biens.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Ils s'imaginent que leurs maisons seront éternelles, que leurs demeures subsisteront d'âge en âge, et ils donnent leurs noms à leurs domaines.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Mais, même dans sa splendeur, l'homme ne dure pas; il est semblable aux biches qui périssent.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Tel est leur sort, à ces hommes si confiants, et à ceux qui les suivent en approuvant leurs discours. — Séla.
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Comme un troupeau, ils sont poussés dans le schéol, la mort est leur pasteur; le matin, les hommes droits dominent sur eux, et leur ombre se consumera au schéol, sans autre demeure. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Mais Dieu rachètera mon âme de la puissance du schéol, car il me prendra avec lui. — Séla. (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Ne crains donc pas, quand un homme s'enrichit, quand s'accroît l'opulence de sa maison.
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 Car il n'emportera rien à sa mort, son opulence ne descendra pas avec lui.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Il aura beau s'estimer heureux pendant sa vie; on aura beau te louer des jouissances que tu te donnes:
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 Tu iras rejoindre la génération de tes pères, qui jamais ne reverront la lumière.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 L'homme, même dans sa splendeur, ne comprend pas, il est semblable aux bêtes qui périssent.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
