Psaumes 109
1 Au maître de chant. Psaume de David. Dieu de ma louange, ne garde pas le silence!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Car la bouche du méchant, la bouche du perfide, s'ouvre contre moi. Ils parlent contre moi avec une langue de mensonge,
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 ils m'assiègent de paroles haineuses, et ils me font la guerre sans motif.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 En retour de mon affection, ils me combattent, et moi, je ne fais que prier.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Ils me rendent le mal pour le bien, et la haine pour l'amour.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Mets-le au pouvoir d'un méchant, et que l'accusateur se tienne à sa droite!
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Quand on le jugera, qu'il sorte coupable, et que sa prière soit réputée péché!
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Que ses jours soient abrégés, et qu'un autre prenne sa charge!
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Que ses enfants deviennent orphelins, que son épouse soit veuve!
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Que ses enfants soient vagabonds et mendiants, cherchant leur pain loin de leurs maisons en ruines!
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Que le créancier s'empare de tout ce qui est à lui, et que les étrangers pillent ce qu'il a gagné par son travail!
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Qu'il n'ait personne qui lui garde son affection, que nul n'ait pitié de ses orphelins!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Que ses descendants soient voués à la ruine, et que leur nom soit effacé à la seconde génération!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Que l'iniquité de ses pères reste en souvenir devant Yahweh, et que la faute de leur mère ne soit point effacée!
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Qu'elles soient toujours devant Yahweh, et qu'il retranche de la terre leur mémoire!
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Parce qu'il ne s'est pas souvenu d'exercer la miséricorde, parce qu'il a persécuté le malheureux et l'indigent, et l'homme au cœur brisé pour le faire mourir.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Il aimait la malédiction: elle tombe sur lui; il dédaignait la bénédiction: elle s'éloigne de lui.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Il s'est revêtu de la malédiction comme d'un vêtement; comme l'eau elle entre au-dedans de lui, et comme l'huile elle pénètre dans ses os.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Qu'elle soit pour lui le vêtement qui l'enveloppe, la ceinture qui ne cesse de l'entourer!
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Tel soit, de la part de Yahweh le salaire de mes adversaires, et de ceux qui parlent méchamment contre moi.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Et toi, Seigneur Yahweh, prends ma défense à cause de ton nom; dans ta grande bonté, délivre-moi.
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Car je suis malheureux et indigent, et mon cœur est blessé au-dedans de moi.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Je m'en vais comme l'ombre à son déclin, je suis emporté comme la sauterelle.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 A force de jeûne mes genoux chancellent, et mon corps est épuisé de maigreur.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Je suis pour eux un objet d'opprobre; ils me regardent et branlent de la tête.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Secours-moi, Yahweh, mon Dieu! Sauve-moi dans ta bonté!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Qu'ils sachent que c'est ta main, que c'est toi, Yahweh, qui l'a fait!
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Eux, ils maudissent; mais toi, tu béniras; ils se lèvent, mais ils seront confondus, et ton serviteur sera dans la joie.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mes adversaires seront revêtus d'ignominie, ils seront enveloppés de leur honte comme d'un manteau.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Mes lèvres loueront hautement Yahweh; je le célébrerai au milieu de la multitude;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 car il se tient à la droite du pauvre, pour le sauver de ceux qui le condamnent.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
