Proverbes 19
1 Mieux vaut le pauvre qui marche dans son intégrité, que l’homme aux lèvres dédaigneuses et qui est insensé.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 L’ignorance de l’âme n’est pas bonne, et celui dont les pieds se hâtent tombe.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 La folie de l’homme pervertit sa voie, et c’est contre Yahweh que son cœur s’irrite.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 La richesse procure un grand nombre d’amis, mais le pauvre se voit séparé de son ami.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Le faux témoin ne restera pas impuni, et celui qui dit des mensonges n’échappera pas.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Nombreux sont les flatteurs de l’homme généreux, et tous sont les amis de celui qui fait des présents.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Tous les frères du pauvre le haïssent; combien plus ses amis s’éloignent-ils de lui! Il cherche des paroles bienveillantes, et il n’en trouve pas.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Celui qui acquiert de l’intelligence aime son âme; et celui qui observe la prudence obtiendra le bonheur.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Le faux témoin ne restera pas impuni, et celui qui dit des mensonges périra.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Il ne sied pas à l’insensé de vivre dans les délices; moins encore à l’esclave de dominer sur les princes!
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 La sagesse d’un homme le rend patient, et il se fait une gloire d’oublier les offenses.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 La colère du roi est comme le rugissement d’un lion, et sa faveur est comme la rosée sur l’herbe.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Un fils insensé est le malheur de son père, et les querelles d’une femme une gouttière sans fin.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Une maison et des richesses sont un héritage paternel; mais une femme intelligente est un don de Yahweh.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 La paresse fait tomber dans l’assoupissement, et l’âme nonchalante éprouvera la faim.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Celui qui garde le commandement garde son âme; celui qui n’est pas attentif à sa voie mourra.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Celui qui a pitié du pauvre prête à Yahweh, qui récompensera sa bonne œuvre.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Châtie ton fils, car il y a encore de l’espérance mais ne va pas jusqu’à le faire mourir.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 L’homme à la colère violente en subira la peine; si tu le sauves une fois, il te faudra recommencer.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Écoute les conseils et reçois l’instruction, afin que tu sois sage dans la suite de ta vie.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Beaucoup de projets s’agitent dans le cœur de l’homme, mais c’est le dessein de Yahweh qui s’accomplit.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 Ce qui recommande un homme, c’est sa bonté, et mieux vaut un pauvre qu’un menteur.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 La crainte de Yahweh mène à la vie, et l’on reste rassasié, sans être visité par le malheur.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Le paresseux plonge sa main dans le plat, et ne la ramène pas à sa bouche.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Frappe le moqueur, et l’homme simple deviendra sage; reprends l’homme intelligent, et il comprendra la science.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Celui qui maltraite son père et qui fait fuir sa mère est un fils qui se couvre de honte et d’opprobre.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Cesse, mon fils, d’écouter l’instruction, et tu t’éloigneras des paroles de la science.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Un témoin pervers se moque de la justice, et la bouche des méchants avale l’iniquité.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Les jugements sont prêts pour les railleurs, et les coups pour le dos des insensés.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
