< Luc 9 >
1 Ayant assemblé les Douze, Jésus leur donna puissance et autorité sur tous les démons, et le pouvoir de guérir les maladies.
Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби.
2 Et il les envoya prêcher le royaume de Dieu et guérir les malades,
І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих.
3 et il leur dit: " Ne prenez rien pour le voyage, ni bâton, ni sac, ni pain, ni argent, et n'ayez point deux tuniques.
Він промовив до них: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте.
4 Dans quelque maison que vous entriez, demeurez-y jusqu'à ce que vous partiez de ce lieu.
Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі.
5 Si l'on refuse de vous recevoir, sortez de cette ville et secouez même la poussière de vos pieds en témoignage contre eux. "
Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
6 Les disciples étant partis allèrent de village en village, prêchant l'Evangile et opérant partout des guérisons.
Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
7 Cependant Hérode le tétrarque entendit parler de tout ce que faisait Jésus, et il ne savait que penser;
Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих;
8 car les uns disaient: " Jean est ressuscité des morts "; d'autres: " Elie a paru "; d'autres: " Un des anciens prophètes est ressuscité. "
інші [казали], що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес.
9 Hérode dit: " Quant à Jean, je l'ai fait décapiter. Quel est donc cet homme, de qui j'entends dire de telles choses? " Et il cherchait à le voir.
Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
10 Les apôtres, étant de retour, racontèrent à Jésus tout ce qu'ils avaient fait. Il les prit avec lui et se retira à l'écart dans un lieu désert, près d'une ville nommée Bethsaïde.
Повернувшись, апостоли розповіли [Ісусові] про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда.
11 Lorsque le peuple l'eut appris, il le suivit; Jésus les accueillit, et il leur parla du royaume de Dieu, et il rendit la santé à ceux qui en avaient besoin.
Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення.
12 Comme le jour commençait à baisser, les Douze vinrent lui dirent: " Renvoyez le peuple, afin que, se répandant dans les villages et les hameaux d'alentour, ils y trouvent un abri et de la nourriture; car nous sommes ici dans un lieu désert. "
Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали: ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
13 Il leur répondit: " Donnez-leur vous-mêmes à manger. " Ils lui dirent: " Nous n'avons que cinq pains et deux poissons, à moins peut-être que nous n'allions nous-mêmes acheter de quoi nourrir tout ce peuple! "
Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони відповіли: ―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
14 Car il y avait environ cinq mille hommes. Jésus dit à ses disciples: " Faites-les asseoir par groupes de cinquante. "
А було там близько п’яти тисяч чоловіків. [Ісус] промовив до Своїх учнів: ―Розсадіть їх групами приблизно по п’ятдесят.
15 Ils lui obéirent et les firent asseoir.
Вони так і зробили, і розсадили всіх людей.
16 Alors Jésus prit les cinq pains et les deux poissons, et levant les yeux au ciel, il prononça une bénédiction, les rompit et les donna à ses disciples pour les servir au peuple.
Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми.
17 Tous mangèrent et furent rassasiés, et des morceaux qui étaient de reste, on emporta douze corbeilles.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
18 Un jour qu'il priait dans un lieu solitaire, ayant ses disciples avec lui, il leur fit cette question: " Qui suis-je, au dire des foules? "
Одного разу, коли [Ісус] молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх: ―За кого вважають Мене люди?
19 Ils répondirent: " Les uns disent Jean Baptiste; d'autres Elie; d'autres, qu'un des anciens prophètes est ressuscité. —
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
20 Et vous, leur demanda-t-il, qui dites-vous que je suis? " Pierre répondit: " Le Christ de Dieu. "
Він же запитав: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро відповів: ―Ти Христос Божий!
21 Mais il leur enjoignit d'un ton sévère de ne le dire à personne.
Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
22 " Il faut, ajouta-t-il, que le Fils de l'homme souffre beaucoup, qu'il soit rejeté par les Anciens, par les Princes des prêtres et par les Scribes, qu'il soit mis à mort et qu'il ressuscite le troisième jour. "
Далі додав: «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне».
23 Puis, s'adressant à tous, il dit: " Si quelqu'un veut venir après moi, qu'il se renonce lui-même, qu'il porte sa croix chaque jour, et me suive.
Потім промовив до всіх: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною.
24 Car celui qui voudra sauver sa vie la perdra, et celui qui perdra sa vie à cause de moi, la sauvera.
Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його.
25 Que sert-il à un homme de gagner le monde entier, s'il se ruine ou se perd lui-même?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить?
26 Et si quelqu'un rougit de moi et de mes paroles, le Fils de l'homme rougira de lui, lorsqu'il viendra dans sa gloire et dans celle du Père et des saints anges.
Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів.
27 Je vous le dis en vérité, quelques-uns de ceux qui sont ici présents ne goûteront point la mort, qu'ils n'aient vu le royaume de Dieu. "
Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого».
28 Environ huit jours après qu'il eut dit ces paroles, Jésus prit avec lui Pierre, Jacques et Jean, et monta sur la montagne pour prier.
А приблизно через вісім днів після цих слів, [Ісус] узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися.
29 Pendant qu'il priait, l'aspect de son visage changea, et ses vêtements devinrent éblouissants de blancheur.
Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа [стала] білою та блискучою.
30 Et voilà que deux hommes conversaient avec lui: c'étaient Moïse et Elie,
І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля.
31 apparaissant dans la gloire; ils s'entretenaient de sa mort qui devait s'accomplir dans Jérusalem.
Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі.
32 Pierre et ses compagnons étaient accablés de sommeil; mais s'étant tenus éveillés, ils virent la gloire de Jésus, et les deux hommes qui étaient avec lui.
Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним.
33 Au moment où ceux-ci s'éloignaient de lui, Pierre dit à Jésus: " Maître, il nous est bon d'être ici; dressons trois tentes, une pour vous, une pour Moïse et une pour Elie ", il ne savait ce qu'il disait.
Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». Він не знав, що говорить.
34 Comme il parlait ainsi, une nuée vint les couvrir de son ombre et les disciples furent saisis de frayeur tandis qu'ils entraient dans la nuée.
Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару.
35 Et de la nuée sortit une voix qui disait: " Celui-ci est mon Fils bien-aimé, écoutez-le. "
З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
36 Pendant que la voix parlait, Jésus se trouva seul. Les disciples gardèrent le silence, et ils ne racontèrent à personne, en ce temps-là, rien de ce qu'ils avaient vu.
Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
37 Le jour suivant, lorsqu'ils furent descendus de la montagne, une foule nombreuse vint au-devant de Jésus.
Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
38 Et un homme s'écria du milieu de la foule: " Maître, je vous en supplie, jetez un regard sur mon fils, car c'est mon seul enfant.
І ось один чоловік із натовпу вигукнув: ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний.
39 Un esprit s'empare de lui, et aussitôt il pousse des cris; l'esprit l'agite avec violence en le faisant écumer, et à peine le quitte-t-il après l'avoir tout meurtri.
[Нечистий] дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його [дух] аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим.
40 J'ai prié vos disciples de le chasser, et ils ne l'ont pu. —
Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
41 O race incrédule et perverse, répondit Jésus, jusques à quand serai-je avec vous et vous supporterai-je? Amène ici ton fils. "
Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!
42 Et comme l'enfant s'approchait, le démon le jeta par terre et l'agita violemment.
Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові [відійти], зцілив дитину та віддав її батькові.
43 Mais Jésus menaça l'esprit impur, guérit l'enfant et le rendit à son père.
Усі були вражені Божою величчю. Коли всі дивувалися всьому, що робив [Ісус], Він промовив до своїх учнів:
44 Et tous furent frappés de la grandeur de Dieu. Tandis que chacun était dans l'admiration de ce que faisait Jésus, il dit à ses disciples: " Vous, écoutez bien ceci. Le Fils de l'homme doit être livré entre les mains des hommes. "
«Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські».
45 Mais ils ne comprenaient point cette parole; elle était voilée pour eux, de sorte qu'ils n'en avaient pas l'intelligence, et ils craignaient de l'interroger à ce sujet.
Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
46 Or, une pensée se glissa dans leur esprit, savoir lequel d'entre eux était le plus grand.
Потім [учні] почали роздумувати між собою, хто з них найбільший.
47 Jésus, voyant les pensées de leur cœur, prit un petit enfant, le mit près de lui,
Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе
48 et leur dit: " Quiconque reçoit en mon nom ce petit enfant, me reçoit; et quiconque me reçoit, reçoit Celui qui m'a envoyé. Car celui d'entre vous tous qui est le plus petit, c'est celui-là qui est grand. "
та промовив до них: ―Той, хто прийме цю дитину в ім’я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший.
49 Jean, prenant la parole, dit: " Maître, nous avons vu un homme qui chasse les démons en votre nom, et nous l'en avons empêché, parce qu'il ne va pas avec nous. —
Іван відповів: ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
50 Ne l'en empêchez pas, lui répondit Jésus, car celui qui n'est pas contre vous est pour vous. "
Ісус відповів: ―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
51 Quand les jours où il devait être enlevé du monde furent près de s'accomplir, il prit la résolution d'aller à Jérusalem,
Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима.
52 Il envoya devant lui des messagers, qui se mirent en route, et entrèrent dans un bourg des Samaritains pour préparer sa réception;
І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього.
53 mais les habitants refusèrent de le recevoir, parce qu'il se dirigeait vers Jérusalem.
Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима.
54 Ce que voyant, ses disciples Jacques et Jean dirent: " Seigneur, voulez-vous que nous commandions que le feu descende du ciel et les consume? "
Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали: ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
55 Jésus, s'étant retourné, les reprit en disant: " Vous ne savez pas de quel esprit vous êtes!
[Ісус], обернувшись до них, заборонив їм та сказав: ―Не знаєте, якого ви духа,
56 Le Fils de l'homme est venu, non pour perdre les vies d'hommes, mais pour les sauver. " Et ils allèrent dans une autre bourgade.
бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх! І пішли до іншого села.
57 Pendant qu'ils étaient en chemin, un homme lui dit: " Je vous suivrai partout où vous irez. "
Коли вони йшли дорогою, хтось сказав [Ісусові]: ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
58 Jésus lui répondit: " Les renards ont des tanières, et les oiseaux du ciel des nids; mais le Fils de l'homme n'a pas où reposer sa tête. "
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
59 Il dit à un autre: " Suis-moi. " Celui-ci répondit: " Seigneur, permettez-moi d'aller auparavant ensevelir mon père. "
А іншому сказав: ―Іди за Мною! Але той відповів: ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
60 Mais Jésus lui dit: " Laisse les morts ensevelir leurs morts; pour toi, va annoncer le royaume de Dieu. "
Тоді [Ісус] сказав: ―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже!
61 Un autre lui dit: " Je vous suivrai, Seigneur, mais permettez-moi d'aller auparavant faire mes adieux à ceux de ma maison. "
Інший сказав: ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
62 Jésus lui répondit: " Quiconque met la main à la charrue et regarde en arrière, n'est pas propre au royaume de Dieu. "
Ісус сказав йому: ―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого!