2 Chroniques 25

1 Amasias devint roi à l’âge de vingt cinq ans, et il régna neuf ans à Jérusalem. Sa mère s’appelait Joadan, de Jérusalem.

У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 Il fit ce qui est droit aux yeux de Yahweh, mais non d’un cœur parfait.

І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 Lorsque la royauté fut affermie sur lui, il mit à mort ses serviteurs qui avaient tué le roi, son père;

І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 mais il ne fit pas mourir leurs fils, selon ce qui est écrit dans la Loi, dans le livre de Moïse, où Yahweh donne ce commandement: « Les pères ne mourront pas pour les enfants, et les enfants ne mourront pas pour les pères; mais chacun mourra pour ses péchés. »

А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 Amasias rassembla les hommes de Juda et les organisa d’après les maisons patriarcales, les chefs de milliers et les chefs de centaines, pour tout Juda et Benjamin; il en fit le recensement depuis l’âge de vingt ans et au-dessus, et il trouva trois cent mille hommes d’élite, en état d’aller à la guerre, et de manier la lance et le bouclier.

І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 Il prit encore à sa solde, parmi ceux d’Israël, cent mille vaillants hommes pour cent talents d’argent.

І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 Un homme de Dieu vint auprès de lui, en disant: « Ô roi, qu’une armée d’Israël ne marche point avec toi, car Yahweh n’est pas avec Israël, avec tous les fils d’Éphraïm.

І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Mais pars seul, agis, sois vaillant dans le combat, et Dieu ne te laissera pas tomber devant l’ennemi, car Dieu a le pouvoir de secourir et de faire tomber. »

Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 Amasias dit à l’homme de Dieu: « Mais que faire à l’égard des cent talents que j’ai donnés à la troupe d’Israël? « L’homme de Dieu répondit: « Yahweh peut te donner beaucoup plus que cela. »

І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 Amasias sépara la troupe qui lui était venue d’Éphraïm, pour qu’elle allât dans son pays. Mais la colère de ces gens s’alluma contre Juda, et ils s’en allèrent dans leur pays enflammés de colère.

І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 Amasias, rempli de courage, conduisit son peuple; il s’en alla dans la vallée du Sel, et battit dix mille hommes des fils de Séir.

А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 Les fils de Juda en firent captifs dix mille vivants, et les menèrent au sommet d’un rocher; ils les précipitèrent du sommet du rocher, et tous furent broyés.

а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 Cependant, les gens de la troupe qu’Amasias avait renvoyés pour qu’ils n’allassent pas à la guerre avec lui, se jetèrent sur les villages de Juda; depuis Samarie jusqu’à Béthoron, y tuèrent trois mille hommes et enlevèrent de nombreuses dépouilles.

А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 Après qu’Amasias fut revenu de battre les Édomites, il apporta les dieux des fils de Séir et, les ayant établis pour ses dieux, il se prosterna devant eux et leur offrit des parfums.

І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 La colère de Yahweh s’enflamma contre Amasias, et il envoya vers lui un prophète, qui lui dit: « Pourquoi as-tu honoré les dieux de ce peuple, qui n’ont pu délivrer leur peuple de ta main? »

І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 Comme il lui parlait, Amasias lui dit: « Est-ce que nous t’avons fait conseiller du roi? Retire-toi! Pourquoi te frapperait-on? » Le prophète se retira et dit: « Je sais que Dieu a résolu de te détruire, parce que tu as fait cela et que tu n’as pas écouté mon conseil. »

І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 Après avoir pris avis, Amasias, roi de Juda, envoya dire à Joas, fils de Joachaz, fils de Jéhu, roi d’Israël: « Viens, et voyons-nous en face! » Et Joas, roi d’Israël, envoya répondre à Amasias, roi de Juda:

І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 « L’épine qui est au Liban envoya dire au cèdre qui est au Liban: Donne ta fille pour femme à mon fils. Et les bêtes sauvages qui sont au Liban passèrent et foulèrent l’épine.

І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Tu te dis: Voici que tu as battu les Édomites, et ton cœur te porte à te glorifier. Maintenant, reste chez toi! Pourquoi t’engager dans le malheur, pour tomber, toi et Juda avec toi? »

Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Mais Amasias ne l’écouta pas car ce fut d’après la volonté de Dieu qu’il fit cette guerre, afin de livrer les hommes de Juda entre les mains de l’ennemi, parce qu’ils avaient honoré les dieux d’Édom.

Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 Et Joas, roi d’Israël, monta, et ils se virent en face, lui et Amasias, roi de Juda, à Bethsamès, qui est à Juda.

І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 Juda fut battu devant Israël, et chacun s’enfuit dans sa tente.

І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 Et Joas, roi d’Israël, prit à Bethsamès Amasias, roi de Juda, fils de Joas, fils de Joachaz. Il l’emmena à Jérusalem, et il fit une brèche de quatre cents coudées dans la muraille de Jérusalem, depuis la porte d’Éphraïm jusqu’à la porte de l’angle.

А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 Il prit tout l’or et l’argent et tous les ustensiles qui se trouvaient dans la maison de Dieu, chez Obédédom, et les trésors de la maison du roi; il prit aussi des otages, et retourna à Samarie.

І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 Amasias, fils de Joas, roi de Juda, vécut quinze ans après la mort de Joas, fils de Joachaz, roi d’Israël.

І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 Le reste des actes, d’Amasias, les premiers et les derniers, cela n’est-il pas écrit dans le livre des rois de Juda et d’Israël?

А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 Après qu’Amasias se fut détourné de Yahweh, on ourdit contre lui une conspiration à Jérusalem, et il s’enfuit à Lachis; mais on envoya après lui des hommes à Lachis, et on l’y mit à mort.

А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 On le transporta sur des chevaux, et on l’enterra avec ses pères dans la ville de Juda.

І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.