Psaumes 77
1 Au maître de chant, ... Idithun. Psaume d’Asaph. Ma voix s’élève vers Dieu, et je crie; ma voix s’élève vers Dieu: qu’il m’entende!
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 Au jour de ma détresse, je cherche le Seigneur; mes mains sont étendues la nuit sans se lasser; mon âme refuse toute consolation.
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 Je me souviens de Dieu, et je gémis; je médite, et mon esprit est abattu. — Séla.
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 Tu tiens mes paupières ouvertes; et, dans mon agitation, je ne puis parler.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 Alors je pense aux jours anciens, aux années d’autrefois.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 Je me rappelle mes cantiques pendant la nuit, je réfléchis au dedans de mon cœur, et mon esprit se demande:
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 « Le Seigneur rejettera-t-il pour toujours, ne sera-t-il plus favorable?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Sa bonté est-elle épuisée pour jamais, en est-ce fait de ses promesses pour les âges futurs?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Dieu a-t-il oublié sa clémence, a-t-il, dans sa colère, retiré sa miséricorde? » — Séla.
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 Je dis: « Ce qui fait ma souffrance, c’est que la droite du Très-Haut a changé! »
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 Je veux rappeler les œuvres de Yahweh, car je me souviens de tes merveilles d’autrefois,
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 Je veux réfléchir sur toutes tes œuvres, et méditer sur tes hauts faits.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 O Dieu, tes voies sont saintes: quel Dieu est grand comme notre Dieu?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 Tu es le Dieu qui fait des prodiges; tu as manifesté ta puissance parmi les nations.
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 Par ton bras, tu as délivré ton peuple, les fils de Jacob et de Joseph. — Séla.
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 Les eaux t’ont vu, ô Dieu, les eaux t’ont vu, et elles ont tremblé; les abîmes se sont émus.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 Les nuées déversèrent leurs eaux, les nues firent entendre leur voix, et tes flèches volèrent de toutes parts.
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 Ton tonnerre retentit dans le tourbillon; les éclairs illuminèrent le monde; la terre frémit et trembla.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 La mer fut ton chemin, les grandes eaux ton sentier, et l’on ne put reconnaître tes traces.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 Tu as conduit ton peuple comme un troupeau, par la main de Moïse et d’Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
