Psaumes 53

1 Au maître de chant. Sur le ton plaintif. Cantique de David. L’insensé dit dans son cœur: « il n’y a pas de Dieu! » Ils sont corrompus, ils commettent des crimes abominables; il n’en est aucun qui fasse le bien.

Для дириґента хору. На „Махалат“. Навча́льний псало́м. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: „Нема Бога“! Зіпсу́лись вони, і несправедливість обри́дливу чинять, нема доброчи́нця!

2 Dieu, du haut des cieux, regarde les fils de l’homme, pour voir s’il se trouve quelqu’un d’intelligent, quelqu’un qui cherche Dieu.

Бог зо́рить із неба на лю́дських синів, щоб поба́чити, чи є там розумний, що Бога шукає.

3 Tous sont égarés, tous sont pervertis; il n’en est aucun qui fasse le bien, pas même un seul.

Усі повідступа́ли, разом стали оги́дними, нема доброчи́нця, нема ні одно́го!

4 N’ont-ils pas de connaissance ceux qui commettent l’iniquité? Ils dévorent mon peuple comme ils mangent du pain, ils n’invoquent pas Dieu!

Чи ж не розуміють оті, хто беззако́ння вчиняє, що мій люд поїдають? Вони спожива́ють хліб Божий, та не кличуть Його!

5 Ils trembleront tout à coup d’épouvante, sans qu’il y ait sujet d’épouvante; car Dieu a dispersé les os de celui qui campait contre toi; tu les as confondus, car Dieu les a rejetés.

Тоді настраши́лися стра́хом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, — ти їх посоро́мив, бо ними пого́рдував Бог!

6 Oh! puisse venir de Sion la délivrance d’Israël! Quand Dieu ramènera les captifs de son peuple, Jacob se réjouira, Israël sera dans l’allégresse.

Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утіша́тися буде Ізра́їль!