Psaumes 139
1 Au maître de chant. Psaume de David. Yahweh, tu me sondes et tu me connais,
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 tu sais quand je suis assis ou levé, tu découvres ma pensée de loin.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Tu m’observes quand je suis en marche ou couché, et toutes mes voies te sont familières.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 La parole n’est pas encore sur ma langue, que déjà, Yahweh, tu la connais entièrement.
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 En avant et en arrière tu m’entoures, et tu mets ta main sur moi:
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Science trop merveilleuse pour moi, elle est trop élevée pour que j’y puisse atteindre!
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Où aller loin de ton esprit, où fuir loin de ta face?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 Si je prends les ailes de l’aurore, et que j’aille habiter aux confins de la mer,
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 là encore ta main me conduira, et ta droite me saisira.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 Et je dis: Au moins les ténèbres me couvriront, et la nuit sera la seule lumière qui m’entoure!...
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 Les ténèbres mêmes n’ont pas pour toi d’obscurité; pour toi la nuit brille comme le jour, et les ténèbres comme la lumière.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 C’est toi qui as formé mes reins, et qui m’as tissé dans le sein de ma mère.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Je te loue d’avoir fait de moi une créature si merveilleuse; tes œuvres sont admirables, et mon âme se plaît à le reconnaître.
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 Ma substance n’était pas cachée devant toi, lorsque j’étais formé dans le secret, tissé avec art dans les profondeurs de la terre.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Je n’étais qu’un germe informe, et tes yeux me voyaient, et sur ton livre étaient tous inscrits les jours qui m’étaient destinés, avant qu’aucun d’eux fût encore.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 O Dieu, que tes pensées me semblent ravissantes! Que le nombre en est grand!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 Si je compte, elles surpassent en nombre les grains de sable: je m’éveille, et je suis encore avec toi!
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 O Dieu, ne feras-tu pas périr le méchant? Hommes de sang, éloignez-vous de moi!
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Ils parlent de toi d’une manière criminelle, ils prennent ton nom en vain, eux, tes ennemis!
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Ne dois-je pas, Yahweh, haïr ceux qui te haïssent, avoir en horreur ceux qui s’élèvent contre toi?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Oui, je les hais d’une haine complète, ils sont pour moi des ennemis.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Sonde-moi, ô Dieu, et connais mon cœur; éprouve-moi, et connais mes pensées.
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 Regarde si je suis sur une voie funeste, et conduis-moi dans la voie éternelle.
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
