Psaumes 12

1 Au maître de chant. Sur l’octave. Chant de David. Sauve, Yahweh! car les hommes pieux s’en vont, les fidèles disparaissent d’entre les enfants des hommes.

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

2 On se dit des mensonges les uns aux autres; on parle avec des lèvres flatteuses et un cœur double.

Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

3 Que Yahweh retranche toutes les lèvres flatteuses, la langue qui discourt avec jactance,

Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

4 ceux qui disent: « Par notre langue nous sommes forts; nous avons avec nous nos lèvres: qui serait notre maître? »

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

5 « A cause de l’oppression des affligés, du gémissement des pauvres, je veux maintenant me lever, dit Yahweh; je leur apporterai le salut après lequel ils soupirent. »

Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

6 Les paroles de Yahweh sont des paroles pures, un argent fondu dans un creuset sur la terre, sept fois purifié.

Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

7 Toi, Yahweh, tu les garderas; tu les préserveras à jamais de cette génération.

Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

8 Autour d’eux les méchants se promènent avec arrogance: autant ils s’élèvent, autant seront humiliés les enfants des hommes.

Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.