Proverbes 6
1 Mon fils, si tu t’es rendu caution pour ton ami, si tu t’es engagé pour un étranger,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 si tu es lié par les paroles de ta bouche, si tu es pris par les paroles de ta bouche,
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 fais donc ceci, mon ami: dégage-toi! Puisque tu es tombé aux mains de ton prochain, va, prosterne-toi et presse-le vivement!
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Ne donne ni sommeil à tes yeux, ni assoupissement à tes paupières;
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 dégage-toi, comme la gazelle de la main du chasseur, comme l’oiseau de la main de l’oiseleur.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Va vers la fourmi ô paresseux; considère ses voies et deviens sage.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Elle qui n’a ni chef, ni inspecteur de travaux, ni souverain,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 elle amasse en été de quoi manger, elle recueille pendant la moisson sa nourriture.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Jusques à quand, ô paresseux, seras-tu couché, quand te lèveras-tu de ton sommeil?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 « Un peu de sommeil, un peu d’assoupissement, un peu croiser les mains sur son lit. »
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 Et ta pauvreté viendra comme un voyageur, et ta disette comme un homme en armes!
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Un homme pervers, un homme inique, marche la perversité dans la bouche;
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 il cligne les yeux, gratte du pied, fait des signes avec les doigts.
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 La perversité est dans son cœur, il médite le mal en tout temps, il suscite des querelles.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Aussi sa ruine viendra subitement; il sera brisé tout d’un coup et sans remède.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Il y a six choses que hait Yahweh, il y en a sept qu’il a en horreur:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 les yeux altiers, la langue menteuse, les mains qui font couler le sang innocent,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 le cœur qui médite des projets coupables, les pieds empressés à courir au mal,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 le faux témoin qui profère des mensonges, et celui qui sème la discorde entre frères.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Mon fils, garde le précepte de ton père, et ne rejette pas l’enseignement de ta mère.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Lie-les constamment sur ton cœur, attache-les à ton cou.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Il te dirigera dans ta marche, il te gardera dans ton sommeil; à ton réveil, il conversera avec toi.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Car le précepte est une lampe, et la loi une lumière, et les avertissements qui instruisent sont le chemin de la vie.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Ils te préserveront de la femme perverse, de la langue doucereuse de l’étrangère.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Ne convoite pas sa beauté dans ton cœur, et qu’elle ne te séduise pas par ses paupières.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Car pour la courtisane on se réduit à un morceau de pain, et la femme mariée prend au piège une vie précieuse.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Se peut-il qu’un homme mette du feu dans son sein, sans que ses vêtements s’enflamment?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Ou bien un homme marchera-t-il sur des charbons ardents sans que ses pieds soient brûlés?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Ainsi en est-il de celui qui va vers la femme de son prochain: quiconque la touche ne saurait rester impuni.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 On ne méprise pas un voleur qui dérobe pour satisfaire sa faim, quand il n’a rien à manger:
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 surpris, il rend sept fois autant, il donne tout ce qu’il a dans sa maison.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Mais celui qui corrompt une femme est dépourvu de sens; il se perd lui-même, celui qui agit de la sorte;
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 il ne recueille que plaie et ignominie, et son opprobre ne s’effacera pas.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Car la jalousie excite la fureur de l’homme outragé; il est sans pitié au jour de la vengeance;
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 il n’a égard à aucune rançon; il n’en veut pas, quand même tu multiplierais les présents.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
