Proverbes 16
1 A l’homme de former des projets dans son cœur, mais la réponse de la langue vient de Yahweh.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Toutes les voies de l’homme sont pures à ses yeux, mais Yahweh pèse les esprits.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Recommande tes œuvres à Yahweh, et tes projets réussiront.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Yahweh a tout fait pour son but, et le méchant lui-même pour le jour du malheur.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Quiconque a le cœur hautain est en abomination à Yahweh; sûrement, il ne sera pas impuni.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Par la bonté et la fidélité on expie l’iniquité, et par la crainte de Yahweh on se détourne du mal.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Quand Yahweh a pour agréables les voies d’un homme, il réconcilie avec lui ses ennemis mêmes.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Mieux vaut peu avec la justice, que de grands revenus avec l’injustice.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Le cœur de l’homme médite sa voie, mais c’est Yahweh qui dirige ses pas.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Des oracles sont sur les lèvres du roi; que sa bouche ne pèche pas quand il juge!
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 La balance et les plateaux justes sont de Yahweh, tous les poids du sac sont son ouvrage.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 C’est une abomination pour les rois de faire le mal, car c’est par la justice que le trône s’affermit.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Les lèvres justes jouissent de la faveur des rois, et ils aiment celui qui parle avec droiture.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 La fureur du roi est un messager de mort, mais un homme sage l’apaise.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 La sérénité du visage du roi donne la vie, et sa faveur est comme la pluie du printemps.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Acquérir la sagesse vaut bien mieux que l’or; acquérir l’intelligence est bien préférable à l’argent.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Le grand chemin des hommes droits, c’est d’éviter le mal; celui-là garde son âme qui veille sur sa voie.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 L’orgueil précède la ruine, et la fierté précède la chute.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Mieux vaut être humble avec les petits que de partager le butin avec les orgueilleux.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Celui qui est attentif à la parole trouve le bonheur, et celui qui se confie en Yahweh est heureux.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Celui qui est sage de cœur est appelé intelligent, et la douceur des lèvres augmente le savoir.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 La sagesse est une source de vie pour celui qui la possède, et le châtiment de l’insensé, c’est sa folie.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Le cœur du sage donne la sagesse à sa bouche, et sur ses lèvres accroît le savoir.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Les bonnes paroles sont un rayon de miel, douces à l’âme et salutaires au corps.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Telle voie paraît droite à un homme, mais son issue, c’est la voie de la mort.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Le travailleur travaille pour lui, car sa bouche l’y excite.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 L’homme pervers prépare le malheur, et il y a sur ses lèvres comme un feu ardent.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 L’homme pervers excite des querelles, et le rapporteur divise les amis.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 L’homme violent séduit son prochain, et le conduit dans une voie qui n’est pas bonne.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Celui qui ferme les yeux pour méditer la tromperie, celui qui pince les lèvres, commet déjà le mal.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Les cheveux blancs sont une couronne d’honneur; c’est dans le chemin de la justice qu’on la trouve.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Celui qui est lent à la colère vaut mieux qu’un héros; et celui qui domine son esprit, que le guerrier qui prend les villes.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 On jette les sorts dans le pan de la robe, mais de Yahweh vient toute décision.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
