Proverbes 14
1 La femme sage bâtit sa maison, et la femme insensée la renverse de ses propres mains.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Celui-là marche dans sa droiture qui craint Yahweh, et celui qui le méprise est pervers dans sa voie.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Dans la bouche de l’insensé est la verge de son orgueil, mais les lèvres des sages les gardent.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Où il n’y a pas de bœufs, la crèche est vide, mais la vigueur des bœufs procure des revenus abondants.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Le témoin fidèle ne ment pas, mais le faux témoin profère des mensonges.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Le moqueur cherche la sagesse et ne la trouve pas, mais pour l’homme intelligent la science est facile.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Eloigne-toi de l’insensé; car tu sais que la science n’est pas sur ses lèvres.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 La sagesse de l’homme prudent est de comprendre sa voie; la folie des insensés, c’est la tromperie.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 L’insensé se rit du péché, mais parmi les hommes droits est la bienveillance.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Le cœur connaît ses propres chagrins, et un étranger ne peut partager sa joie.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 La maison des méchants sera détruite, mais la tente des hommes droits fleurira.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Telle voie paraît droite à un homme, mais son issue, c’est la voie de la mort.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Même dans le rire le cœur trouve la douleur, et la joie se termine par le deuil.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 L’impie sera rassasié de ses voies, et l’homme de bien de ses fruits.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 L’homme simple croit à toute parole, mais l’homme prudent veille sur ses pas.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Le sage craint et se détourne du mal, mais l’insensé s’emporte et reste en sécurité.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 L’homme prompt à s’irriter fait des sottises, et le malicieux s’attire la haine.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Les simples ont en partage la folie, et les prudents se font de la science une couronne.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Les méchants s’inclinent devant les bons, et les impies aux portes du juste.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Le pauvre est odieux même à son ami; mais les amis du riche sont nombreux.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Celui qui méprise son prochain commet un péché; mais heureux celui qui a pitié des malheureux!
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Ne s’égarent-ils pas ceux qui méditent le mal, et la faveur et la vérité ne sont-elles pas pour ceux qui méditent le bien?
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Tout travail produit l’abondance, mais les paroles vaines mènent à la disette.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 La richesse est une couronne pour les sages; la folie des insensés est toujours folie.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Le témoin véridique délivre des âmes, l’astuce profère des mensonges.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Celui qui craint Yahweh trouve un appui solide, et ses enfants ont un sûr refuge.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 La crainte de Yahweh est une source de vie, pour échapper aux pièges de la mort.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Le peuple nombreux est la gloire du roi; le manque de sujets, c’est la ruine du prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Celui qui est lent à la colère a une grande intelligence; mais celui qui est prompt à s’emporter publie sa folie.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Un cœur tranquille est la vie du corps, mais l’envie est la carie des os.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Celui qui opprime le pauvre outrage celui qui l’a fait; mais il l’honore celui qui a pitié de l’indigent.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Par sa propre malice le méchant est renversé; jusque dans sa mort le juste a confiance.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Dans le cœur de l’homme intelligent repose la sagesse, et au milieu des insensés on la reconnaît.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 La justice élève une nation, mais le péché est l’opprobre des peuples.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 La faveur du roi est pour le serviteur intelligent, et sa colère pour celui qui fait honte.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
