Nombres 30
1 Moïse parla aux chefs des tribus des enfants d’Israël, en disant: « Voici ce que Yahweh ordonne:
І Промовляв Мойсей до голів племе́н Ізраїлевих синів, говорячи: „Оце та річ, що Господь наказав:
2 Si un homme fait un vœu à Yahweh ou s’il fait un serment pour s’imposer à soi-même un engagement, il ne violera pas sa parole; tout ce qui est sorti de sa bouche, il le fera.
Коли хто складає обі́тницю для Господа або присягне́ прися́гу заректи́ заро́ка на душу свою, хай той не порушить свого слова, — нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
3 Si une femme, encore jeune fille dans la maison de son père, fait un vœu à Yahweh et se lie par un engagement,
А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече́ заро́ка в домі свого батька в своїй мо́лодості,
4 et que son père apprenne son vœu et l’engagement qu’elle s’est imposé à elle-même, et que son père garde le silence envers elle, tous ses vœux qu’elle aura faits et tout engagement qu’elle s’est imposé à elle-même seront valables;
і почує її батько обітницю її та заро́ка, що зарекла́ на свою душу, та буде мовчати їй ба́тько її, то будуть важні всі обі́тниці її, і буде важний кожен зарі́к її, що вона зарекла́ на ду́шу свою́.
5 mais si, le jour où il en a connaissance, son père la désavoue, tous ses vœux et tous les engagements qu’elle s’est imposé à elle-même seront sans valeur; et Yahweh lui pardonnera, parce que son père l’a désavouée.
А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обі́тниці її та заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, то не будуть вони важні́, а Госпо́дь пробачить їй, бо її ба́тько заборонив їй.
6 Si elle se marie, et que pèsent sur elle ses vœux ou une parole imprudemment sortie de ses lèvres par laquelle elle s’est imposé à elle-même un engagement,
А якщо буде вона замі́жня, а обі́тниці її на ній або мова уст її, що зарекла́ на душу свою,
7 et si son mari, l’apprenant, garde le silence envers elle le jour où il l’apprendra, ses vœux seront valables, ainsi que ses engagements qu’elle s’est imposé à elle-même;
і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні́ обі́тниці її, і заро́ки її, що зарекла́ на свою душу, будуть важні́.
8 mais si, le jour où il l’apprend, son mari la désavoue, il rend nul son vœu qui pèse sur elle et la parole imprudemment sortie de ses lèvres par laquelle elle s’est imposé à elle-même un engagement; et Yahweh lui pardonnera.
А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і унева́жнить обі́тниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла́ на свою душу, то Господь пробачить їй.
9 Le vœu d’une femme veuve ou répudiée, tout engagement qu’elle s’est imposé à elle-même, seront valables pour elle.
А обі́тниця вдови та розве́деної, усе, що зарекла́ на свою душу, буде важне́ на ній.
10 Si c’est dans la maison de son mari qu’une femme a fait un vœu ou s’est imposé à elle-même un engagement par un serment,
А якщо вона обі́тувала в домі свого чоловіка, або зарекла́ заро́ка на свою душу прися́гою,
11 et que son mari, l’apprenant, garde le silence envers elle et ne la désavoue pas, tous ses vœux seront valables, ainsi que tous les engagements qu’elle s’est imposé à elle-même;
а чоловік її чув та змо́вчав їй, не заборонив їй, то будуть важні́ всі обі́тниці її, і кожен зарі́к, що зарекла́ на свою душу, буде важни́й.
12 mais si, le jour où il l’apprend, son mari les annule, tout ce qui est sorti de ses lèvres, vœux ou engagements, sera sans valeur: son mari les a annulés; et Yahweh lui pardonnera.
А якщо справді унева́жнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для заро́ків душі її, не буде важне́, — її чоловік унева́жнив їх, і Господь про́стить їй.
13 Tout vœu et tout serment par lequel elle s’engage à affliger son âme, son mari peut les ratifier et son mari peut les annuler.
Кожна обі́тниця й кожна прися́га заро́ку впокоря́ти свою душу, — чоловік її зробить важно́ю, або́ чоловік її унева́жнить її.
14 Si son mari garde d’un jour à l’autre le silence envers elle, il ratifie ainsi tous ses vœux ou tous ses engagements qui pèsent sur elle; il les ratifie, parce qu’il a gardé le silence envers elle le jour où il l’a appris.
А якщо чоловік її, замо́вчуючи, буде мовча́ти їй з дня на день, то зробить важни́ми всі її обі́тниці, або всі її заро́ки, що на ній; зробив їх важни́ми, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
15 S’il les annule après le jour où il l’a appris, il portera l’iniquité de sa femme. »
А якщо справді унева́жнить він їх по то́му, як був почув, то понесе він гріх її.
16 Telles sont les lois que Yahweh prescrivit à Moïse, entre un mari et sa femme, entre un père et sa fille, lorsqu’elle est jeune encore et dans la maison de son père.
Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між ба́тьком та його дочкою в її мо́лодості в домі батька свого“.
