Matthieu 9
1 Jésus étant donc monté dans la barque, repassa le lac et vint dans sa ville.
І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город
2 Et voilà qu’on lui présenta un paralytique, étendu sur un lit. Jésus, voyant leur foi, dit au paralytique: « Mon fils, aie confiance, tes péchés te sont remis. »
Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелі; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
3 Aussitôt quelques scribes dirent en eux-mêmes: « Cet homme blasphème. »
Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
4 Jésus, connaissant leurs pensées, leur dit: « Pourquoi pensez-vous le mal dans vos cœurs?
І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
5 Lequel est le plus aisé de dire: Tes péchés te sont remis; ou de dire: Lève-toi et marche?
Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
6 Or, afin que vous sachiez que le Fils de l’homme a sur la terre le pouvoir de remettre les péchés: Lève-toi, dit-il au paralytique, prends ton lit, et va dans ta maison. »
От же, щоб знали ви, що Син чоловічий мав власть на землі прощати гріхи, рече до розслабленого: Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
7 Et il se leva, et s’en alla dans sa maison.
І, вставши, пійшов до дому свого!
8 La multitude voyant ce prodige fut saisie de crainte, et rendit gloire à Dieu, qui avait donné une telle puissance aux hommes.
Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
9 Étant parti de là, Jésus vit un homme, nommé Matthieu, assis au bureau de péage, et il lui dit: « Suis-moi. » Celui-ci se leva, et le suivit.
І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митниці: і рече донего: Йди слїдом за мною. І, вставши, дійшов слїдом за Ним.
10 Or il arriva que Jésus étant à table dans la maison de Matthieu, un grand nombre de publicains et de pécheurs vinrent prendre place avec lui et ses disciples.
І сталось, як сидів Він за столом у господі, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посідали з Ним і з учениками його.
11 Ce que voyant, les Pharisiens dirent à ses disciples: « Pourquoi votre maître mange-t-il avec les publicains et les pécheurs? »
І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
12 Jésus, entendant cela, leur dit: « Ce ne sont pas les bien portants qui ont besoin de médecin, mais les malades.
Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лікаря, тільки недужим.
13 Allez apprendre ce que signifie cette parole: Je veux la miséricorde et non le sacrifice. Car je ne suis pas venu appeler les justes, mais les pécheurs. »
От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
14 Alors les disciples de Jean vinrent le trouver, et lui dirent: « Pourquoi, tandis que les Pharisiens et nous, nous jeûnons souvent, tes disciples ne jeûnent-ils pas? »
Приступили тодї до Него ученики, Йоанові, говорячи: Чого ми та фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15 Jésus leur répondit: « Les amis de l’époux peuvent-ils s’attrister pendant que l’époux est avec eux? Mais viendront des jours où l’époux leur sera enlevé, et alors ils jeûneront.
І рече їм Ісус: Чи можуть весільні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же дні, що візьмуть од них жениха, тоді й постити муть.
16 Personne ne met une pièce d’étoffe neuve à un vieux vêtement; car elle emporte quelque chose du vêtement, et la déchirure en est pire.
Нїхто не пришивав шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дірка буде гірша.
17 On ne met pas non plus du vin nouveau dans des outres vieilles; autrement, les outres se rompent, le vin se répand et les outres sont perdues. Mais on met le vin nouveau dans des outres neuves, et tous les deux se conservent. »
І не наливають нового вина у старі міхи, а то міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все ціле.
18 Comme il leur parlait ainsi, un chef de la synagogue entra, et se prosternant devant lui, il lui dit: « Ma fille vient de mourir; mais vient, impose ta main sur elle, et elle vivra. »
Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
19 Jésus se leva et le suivit avec ses disciples.
І вставиш Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.
20 Et voilà qu’une femme, affligée d’un flux de sang depuis douze années, s’approcha par derrière et toucha la houppe de son manteau.
І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
21 Car elle disait en elle-même: « Si je touche seulement son manteau, je serai guérie. »
бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
22 Jésus se retourna, et la voyant, il lui dit: « Aie confiance, ma fille, ta foi t’a guérie. » Et cette femme fut guérie à l’heure même.
Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
23 Lorsque Jésus fut arrivé à la maison du chef de la synagogue, voyant les joueurs de flûte et une foule qui faisait grand bruit, il leur dit:
І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
24 « Retirez-vous; car la jeune fille n’est pas morte, mais elle dort »; et ils se riaient de lui.
рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
25 Lorsqu’on eut fait sortir cette foule, il entra, prit la main de la jeune fille, et elle se leva.
От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дівча і встало.
26 Et le bruit s’en répandit dans tout le pays.
І рознеслась про се чутка широко по всій землі тій.
27 Comme Jésus poursuivait sa route, deux aveugles se mirent à le suivre, en disant à haute voix: « Fils de David, ayez pitié de nous. »
І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшліо слїдом за Ним двоє слїпих, і, порикуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
28 Lorsqu’il fut entré dans la maison, les aveugles s’approchèrent de lui, et Jésus leur dit: « Crois-tu que je puisse faire cela? » Ils lui dirent: « Oui, Seigneur. »
І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи вірувте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
29 Alors il toucha leurs yeux en disant: « Qu’il te soit fait selon ta foi. »
Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
30 Aussitôt leurs yeux furent ouverts, et Jésus leur dit d’un ton sévère: « Prenez garde que personne ne le sache. »
І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
31 Mais, s’en étant allés, ils publièrent ses louanges dans tout le pays.
Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
32 Après leur départ, on lui présenta un homme muet, possédé du démon.
Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
33 Le démon ayant été chassé, le muet parla, et la multitude, saisie d’admiration, disait: « Jamais rien de semblable ne s’est vu en Israël. »
І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Ніколи не явилось такого в Ізраїлї.
34 Mais les Pharisiens disaient: « C’est par le prince des démons qu’il chasse les démons. »
Фарисеї ж казали: Виганяв Він біси князем бісовським.
35 Et Jésus parcourait toutes les villes et les bourgades, enseignant dans les synagogues, prêchant l’Évangile du royaume, et guérissant toute maladie et toute infirmité.
І ходив Ісус по всіх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
36 Or, en voyant cette multitude d’hommes, il fut ému de compassion pour eux, parce qu’ils étaient harassés et abattus, comme des brebis sans pasteur.
Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
37 Alors il dit à ses disciples: « La moisson est grande, mais les ouvriers sont en petit nombre.
Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
38 Priez donc le maître de la moisson d’envoyer des ouvriers à sa moisson. »
Просіть Господа жнива, щоб вислав женців на жниво своє.
