Marc 10
1 Étant parti de ce lieu, Jésus vint aux confins de la Judée, au delà du Jourdain; et le peuple s’assembla de nouveau près de lui, et, suivant sa coutume, il recommença à les enseigner.
І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейська через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2 Les Pharisiens l’ayant abordé lui demandèrent s’il était permis à un mari de répudier sa femme: c’était pour le mettre à l’épreuve.
І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3 Il leur répondit: « Que vous a ordonné Moïse? »
Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4 Ils dirent: « Moïse a permis de dresser un acte de divorce et de répudier. »
Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5 Jésus leur répondit: « C’est à cause de la dureté de votre cœur qu’il vous a donné cette loi.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6 Mais au commencement de la création, Dieu les fit homme et femme.
З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7 À cause de cela, l’homme quittera son père et sa mère, et s’attachera à sa femme,
Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8 et les deux ne feront qu’une seule chair. » Ainsi ils ne sont plus deux, mais ils sont une seule chair.
і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.
9 Que l’homme donc ne sépare pas ce que Dieu a uni! »
Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.
10 Lorsqu’ils furent dans la maison, ses disciples l’interrogèrent encore sur ce sujet,
А в господї знов ученики Його про се питали Ного.
11 et il leur dit: « Quiconque répudie sa femme et en épouse une autre, commet un adultère à l’égard de la première.
І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12 Et si une femme répudie son mari et en épouse un autre, elle se rend adultère. »
І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13 On lui amena des petits enfants pour qu’il les touchât. Mais les disciples réprimandaient ceux qui les présentaient.
І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14 Jésus, à cette vue, fut indigné et leur dit: « Laissez les petits enfants venir à moi, et ne les en empêchez pas; car le royaume des cieux est à ceux qui leur ressemblent.
Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.
15 Je vous le dis, en vérité, quiconque ne recevra pas comme un petit enfant le royaume de Dieu, n’y entrera point. »
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16 Puis il les embrassa, et les bénit en leur imposant les mains.
І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17 Comme il sortait pour se mettre en chemin, quelqu’un accourut, et se jetant à genoux devant lui, lui demanda: « Bon Maître, que dois-je faire pour avoir en héritage la vie éternelle? » (aiōnios g166)
І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати? (aiōnios g166)
18 Jésus lui dit: « Pourquoi m’appelles-tu bon? Il n’y a de bon que Dieu seul.
Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
19 Tu connais les commandements: Ne commets pas d’adultère, ne tue pas, ne dérobe pas, ne porte pas de faux témoignage, abstiens-toi de toute fraude, honore ton père et ta mère. »
Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
20 Il lui répondit: « Maître, j’ai observé toutes ces choses dès ma jeunesse. »
Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21 Jésus, l’ayant regardé, l’aima et lui dit: « Il te manque une chose; va, vends tout ce que tu as, donne-le aux pauvres, et tu auras un trésor dans le ciel; puis viens, et suis-moi. »
Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22 Mais lui, affligé de cette parole, s’en alla tout triste; car il avait de grands biens.
Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23 Et Jésus, jetant ses regards autour de lui, dit à ses disciples: « Qu’il est difficile à ceux qui ont les biens de ce monde d’entrer dans le royaume de Dieu! »
І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24 Comme les disciples étaient étonnés de ses paroles, Jésus reprit: « Mes petits enfants, qu’il est difficile à ceux qui se confient dans les richesses, d’entrer dans le royaume de Dieu!
Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25 Il est plus aisé à un chameau de passer par le trou d’une aiguille, qu’à un riche d’entrer dans le royaume de Dieu. »
Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
26 Et ils étaient encore plus étonnés, et ils se disaient les uns aux autres: « Qui peut donc être sauvé? »
Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27 Jésus les regarda, et dit: « Aux hommes cela est impossible, mais non à Dieu: car tout est possible à Dieu. »
Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28 Alors Pierre, prenant la parole: « Voici, lui dit-il, que nous avons tout quitté pour te suivre. »
І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 Jésus répondit: « Je vous le dis en vérité, nul ne quittera sa maison, ou ses frères, ou ses sœurs, ou son père, ou sa mère, ou ses enfants, ou ses champs, à cause de moi et à cause de l’Evangile,
Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
31 Et plusieurs des derniers seront les premiers, et des premiers, les derniers. »
Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.
32 Or, ils étaient en chemin pour monter à Jérusalem, et Jésus marchait devant eux; ils s’en étonnaient et ils le suivaient avec crainte. Jésus, de nouveau, prenant à part les Douze, se mit à leur dire ce qui devait lui arriver:
Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33 « Voici que nous montons à Jérusalem, et le Fils de l’homme sera livré aux Princes des prêtres et aux scribes; ils le condamneront à mort et le livreront aux Gentils;
Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34 on l’insultera, on crachera sur lui, on le flagellera et on le fera mourir, et, trois jours après, il ressuscitera. »
і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35 Jacques et Jean, fils de Zébédée, s’approchèrent de lui, disant: « Maître, nous désirons bien que tu fasses pour nous ce que nous te demanderons.
І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36 Que voulez-vous, leur dit-il, que je fasse pour vous? »
Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37 Ils dirent: « Accorde-nous d’être assis, l’un à ta droite, l’autre à ta gauche, dans ta gloire. »
Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38 Jésus leur dit: « Vous ne savez ce que vous demandez. Pouvez-vous boire la coupe que je vais boire, ou être baptisés du baptême dont je vais être baptisé? »
Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39 Ils répondirent: « Nous le pouvons. » Et Jésus leur dit: « Le calice que je vais boire, vous le boirez en effet, et vous serez baptisés du baptême dont je vais être baptisé;
Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40 mais d’être assis à ma droite ou à ma gauche, ce n’est pas à moi de l’accorder, si ce n’est à ceux à qui cela a été préparé. »
тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41 Ayant entendu cela, les dix autres s’indignèrent contre Jacques et Jean.
І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Иоана.
42 Jésus les appela et leur dit: « Vous savez que ceux qui sont reconnus comme les chefs des nations leur commandent en maîtres, et que les grands exercent sur elles l’empire.
Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43 Il n’en doit pas être ainsi parmi vous; mais quiconque veut être grand parmi vous se fera votre serviteur;
Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44 et quiconque veut être le premier parmi vous, se fera l’esclave de tous.
і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45 Car le Fils de l’homme est venu, non pour être servi, mais pour servir et donner sa vie pour la rançon de la multitude. »
Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46 Ils arrivèrent à Jéricho. Comme Jésus sortait de cette ville avec ses disciples et une assez grande foule, le fils de Timée, Bartimée l’aveugle, était assis sur le bord du chemin, demandant l’aumône.
І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47 Ayant entendu dire que c’était Jésus de Nazareth, il se mit à crier: « Jésus, fils de David, ayez pitié de moi. »
І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48 Et plusieurs le réprimandait pour le faire taire; mais lui criait beaucoup plus fort: « Fils de David, aie pitié de moi. »
І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49 Alors Jésus s’arrêta, et dit: « Appelez-le. » Et ils l’appelèrent en lui disant: « Aie confiance, lève-toi, il t’appelle. »
І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали сліпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50 Celui-ci jetant son manteau, se leva d’un bond et vint vers Jésus.
Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51 Jésus lui dit: « Que veux-tu que je te fasse? – L’aveugle répondit: Rabbouni, que je voie. »
І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52 Jésus lui dit: « Va, ta foi t’a sauvé. » Et aussitôt il vit, et il le suivait dans le chemin.
Ісусже рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слідом за Ісусом дорогою.
