Luc 14

1 Un jour de sabbat, Jésus étant entré dans la maison d’un des principaux Pharisiens pour y prendre son repas, ceux-ci l’observaient.

І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.

2 Et voici qu’un homme hydropique se trouvait devant lui.

І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.

3 Jésus, prenant la parole, dit aux Docteurs de la Loi et aux Pharisiens: « Est-il permis de faire une guérison le jour du sabbat? »

І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?

4 Et ils gardèrent le silence. Lui, prenant cet homme par la main, le guérit et le renvoya.

Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.

5 Puis, s’adressant à eux, il dit: « Qui de vous, si son âne ou son bœuf tombe dans un puits, ne l’en retire aussitôt le jour du sabbat? »

І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?

6 Et à cela ils ne surent que lui répondre.

І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.

7 Ensuite, ayant remarqué l’empressement des conviés à choisir les premières places, Jésus leur dit cette parabole:

Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:

8 « Quand tu seras invité par quelqu’un à des noces, ne prends pas la première place, de peur qu’il n’y ait un homme plus considéré que toi,

Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,

9 et que celui qui vous aura invités l’un et l’autre ne vienne te dire: Cède-lui la place; et qu’alors tu ne commences avec confusion à occuper la dernière place.

і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.

10 Mais lorsque tu seras invité, va te mettre à la dernière place; de cette façon, quand viendra celui qui t’a invité, il te dira: Mon ami, monte plus haut. Alors ce sera pour toi un honneur devant les autres convives.

Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.

11 Car quiconque s’élève sera abaissé, et quiconque s’abaisse sera élevé. »

Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.

12 Il dit aussi à celui qui l’avait invité: « Lorsque tu donnes à dîner ou à souper, n’invite ni tes amis, ni tes frères, ni tes parents, ni des voisins riches, de peur qu’ils ne t’invitent à leur tour, et ne te rendent ce qu’ils auront reçu de toi.

Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.

13 Mais, quand tu donnes un festin, invite des pauvres, des estropiés, des boiteux et des aveugles;

Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;

14 et tu seras heureux de ce qu’ils ne peuvent te rendre la pareille, car cela te sera rendu à la résurrection des justes. »

то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.

15 Un de ceux qui étaient à table avec lui, ayant entendu ces paroles, dit à Jésus: « Heureux celui qui aura part au banquet dans le royaume de Dieu! »

Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.

16 Jésus lui dit: « Un homme donna un grand repas et y convia beaucoup de gens.

Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;

17 A l’heure du repas, il envoya son serviteur dire aux invités: Venez, car tout est déjà prêt.

і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.

18 Et tous, unanimement, se mirent à s’excuser. Le premier lui dit: J’ai acheté une terre, et il faut que j’aille la voir; je te prie de m’excuser.

І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.

19 Le second dit: J’ai acheté cinq paires de bœufs, et je vais les essayer; je te prie de m’excuser.

А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.

20 Un autre dit: Je viens de me marier, et c’est pourquoi je ne puis aller.

А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.

21 Le serviteur étant revenu, rapporta ces choses à son maître. Alors le père de famille irrité dit à son serviteur: a vite dans les places et les rues de la ville, et amène ici les pauvres, les estropiés, les aveugles et les boiteux.

І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.

22 Le serviteur dit: Seigneur, il a été fait comme tu l’as commandé, et il y a encore de la place.

І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.

23 Le maître dit au serviteur: Va dans les chemins et le long des haies, et ceux que tu trouveras, presse-les d’entrer, afin que ma maison soit remplie.

І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.

24 Car, je vous le dis, aucun de ces hommes qui avaient été invités ne goûtera de mon festin. »

Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.

25 Comme une grande foule cheminait avec lui, il se retourna et leur dit:

Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:

26 « Si quelqu’un vient à moi et ne hait pas son père et sa mère, sa femme et ses enfants, ses frères et ses sœurs, et même sa propre vie, il ne peut être mon disciple.

Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.

27 Et quiconque ne porte pas sa croix et ne me suis pas, ne peut être mon disciple.

І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.

28 Qui de vous, en effet, s’il veut bâtir une tour, ne s’assied pas auparavant pour calculer la dépense, et s’il a de quoi l’achever?

Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?

29 de peur qu’après avoir posé les fondements de l’édifice, il ne puisse le conduire à sa fin, et que tous ceux qui le verront ne se mettent à le railler,

щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:

30 disant: Cet homme a commencé à bâtir, et il n’a pu achever.

Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.

31 Ou quel roi, s’il va faire la guerre à un autre roi, ne s’assied d’abord pour délibérer s’il peut, avec dix mille hommes, faire face à un ennemi qui vient l’attaquer avec vingt mille?

Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.

32 S’il ne le peut, tandis que celui-ci est encore loin, il lui envoie une ambassade pour négocier la paix.

Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.

33 Ainsi donc, quiconque d’entre vous ne renonce pas à tout ce qu’il possède, ne peut être mon disciple.

Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,

34 Le sel est bon; mais si le sel s’affadit, avec quoi lui donnera-t-on de la saveur?

Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?

35 Inutile et pour la terre et pour le fumier, on le jette dehors. Que celui qui a des oreilles entende bien! »

Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.