Josué 9
1 A la nouvelle de ces événements, tous les rois qui étaient au delà du Jourdain, dans la montagne et dans le bas pays, et sur toute la côte de la grande mer, vis-à-vis du Liban, les Hittites, les Amorrhéens, les Chananéens, les Phérézéens, les Hévéens et les Jébuséens
І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,
2 s’unirent ensemble pour combattre Josué et Israël d’un commun accord.
то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
3 Les habitants de Gabaon, lorsqu’ils apprirent comment Josué avait traité Jéricho et Haï,
А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,
4 eurent, de leur côté, recours à la ruse. Ils se mirent en route, avec des provisions de voyage. Ils avaient pris de vieux sacs sur leurs ânes et de vieilles outres à vin déchirées et recousues;
то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,
5 ils avaient à leurs pieds de vieilles sandales rapiécées, et sur eux de vieux vêtements; tout le pain qu’ils portaient pour leur nourriture était desséché et en miettes.
і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.
6 Ils allèrent auprès de Josué, au camp de Galgala, et ils lui dirent, à lui et à tous les hommes d’Israël: « Nous venons d’un pays éloigné, et maintenant faites alliance avec nous. »
І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.
7 Les hommes d’Israël répondirent à ces Hévéens: « Peut-être que vous habitez au milieu de nous; comment pourrions-nous faire alliance avec vous? »
І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“
8 Il dirent à Josué: « Nous sommes tes serviteurs. » Josué leur dit: « Qui êtes-vous et d’où venez-vous? »
І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“
9 Ils lui dirent: « Tes serviteurs viennent d’un pays très éloigné, à cause du nom de Yahweh, ton Dieu; car nous avons entendu parler de lui, de tout ce qu’il a fait en Égypte,
І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,
10 et comment il a traité les deux rois des Amorrhéens au delà du Jourdain, Séhon, roi de Hésebon, et Og, roi de Basan, qui habitait à Astaroth.
і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
11 Et nos anciens et tous les habitants de notre pays nous ont dit: Prenez avec vous des provisions pour le voyage, allez au-devant d’eux et dites-leur: Nous sommes vos serviteurs, et maintenant faites alliance avec nous.
І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
12 Voici notre pain: il était chaud quand nous en avons fait provision dans nos maisons, le jour où nous sommes partis pour venir vers vous, et maintenant le voilà desséché et en miettes.
Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.
13 Ces outres à vin, que nous avons remplies toutes neuves, les voilà déchirées; nos vêtements et nos sandales se sont usés par la grande longueur du voyage. »
А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.
14 Les hommes d’Israël prirent de leurs provisions, sans consulter la bouche de Yahweh;
І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
15 et Josué leur accorda la paix et conclut avec eux une alliance portant qu’on leur laisserait la vie; et les princes de l’assemblée le leur jurèrent.
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
16 Trois jours après la conclusion de l’alliance, les enfants d’Israël apprirent qu’ils étaient leurs voisins et qu’ils habitaient au milieu d’eux.
І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.
17 Les enfants d’Israël partirent donc, et arrivèrent à leurs villes le troisième jour; leurs villes étaient Gabaon, Caphira, Béroth et Cariathiarim.
І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
18 Ils ne les frappèrent pas de l’épée, à cause du serment que les princes de l’assemblée leur avaient fait au nom de Yahweh, le Dieu d’Israël; mais toute l’assemblée murmura contre les princes.
І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
19 Tous les princes dirent alors à toute l’assemblée: « Nous leur avons fait un serment par Yahweh, le Dieu d’Israël; et maintenant, nous ne pouvons les toucher.
І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
20 Voici comment nous les traiterons: nous leur laisserons la vie, pour ne pas attirer sur nous la colère de Yahweh, par suite du serment que nous leur avons fait.
Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.
21 Qu’ils vivent donc, » leur disent les princes. Ils furent employés à couper le bois et à puiser l’eau pour toute l’assemblée, comme les princes le leur avaient dit.
І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
22 Josué fit appeler les Gabaonites et leur parla ainsi: « Pourquoi nous avez-vous trompés, en disant: Nous sommes très éloignés de vous, tandis que vous habitez au milieu de nous?
І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?
23 Maintenant, vous êtes maudits et personne de vous ne manquera d’être esclave, coupant le bois et puisant l’eau pour la maison de mon Dieu. »
А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.
24 Ils répondirent à Josué en disant: « C’est qu’on avait rapporté à tes serviteurs l’ordre donné par Yahweh ton Dieu, à Moïse, son serviteur, de vous livrer tout le pays et d’exterminer tous les habitants du pays devant vous. Et nous avons éprouvé à votre approche une grande crainte pour nos vies; c’est pourquoi nous avons agi de cette manière.
А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
25 Maintenant nous voici entre tes mains; traite-nous comme il te semblera bon et juste de nous traiter. »
А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.
26 Josué agit à leur égard ainsi qu’il l’avait dit; il les délivra de la main des enfants d’Israël, pour qu’ils ne les fissent pas mourir.
І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
27 Josué les destina dès ce jour à couper le bois et à puiser l’eau pour l’assemblée et pour l’autel de Yahweh, dans le lieu que Yahweh choisirait: ce qu’ils font encore aujourd’hui.
І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
