Jean 19
1 Alors Pilate prit Jésus et le fit flageller.
Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
2 Et les soldats ayant tressé une couronne d’épines, la mirent sur sa tête, et le revêtirent d’un manteau de pourpre;
А воїни сплівши вінець їз тернини, наділи на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
3 puis, s’approchant de lui, ils disaient: « Salut, roi des Juifs! » et ils le souffletaient.
і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
4 Pilate sortit encore une fois et dit aux Juifs: « Voici que je vous l’amène dehors, afin que vous sachiez que je ne trouve en lui aucun crime. »
Вийшов тоді знов Пидат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому ніякої вини не знаходжу.
5 Jésus sortit donc, portant la couronne d’épines et le manteau d’écarlate; et Pilate leur dit: « Voici l’homme. »
Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
6 Lorsque les Princes des prêtres et les satellites le virent, ils s’écrièrent: « Crucifie-le! crucifie-le! » Pilate leur dit: « Prenez-le vous-mêmes, et crucifiez-le; car, pour moi, je ne trouve aucun crime en lui. »
Як же побачили Його архивреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
7 Les Juifs lui répondirent: « Nous avons une loi, et, d’après notre loi, il doit mourir, parce qu’il s’est fait Fils de Dieu. »
Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
8 Ayant entendu ces paroles, Pilate fut encore plus effrayé.
Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
9 Et rentrant dans le prétoire, il dit à Jésus: « D’où es-tu? » Mais Jésus ne lui fit aucune réponse.
і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
10 Pilate lui dit: « C’est à moi que tu ne parles pas? Ignores-tu que j’ai le pouvoir de te délivrer et le pouvoir de te crucifier? »
Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розняти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
11 Jésus répondit: « Tu n’aurais sur moi aucun pouvoir, s’il ne t’avait pas été donné d’en haut. C’est pourquoi celui qui m’a livré à toi a un plus grand péché. »
Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
12 Dès ce moment, Pilate cherchait à le délivrer. Mais les Juifs criaient disant: « Si tu le délivres, tu n’es pas ami de César; quiconque se fait roi, se déclare contre César. »
З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто дарем себе робить, противить ся Кесареві.
13 Pilate, ayant entendu ces paroles, fit conduire Jésus dehors, et il s’assit sur son tribunal, au lieu appelé Lithostrotos, et en hébreu Gabbatha.
Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейски: Гавата.
14 — C’était la Préparation de la Pâque, et environ la sixième heure. — Pilate dit aux Juifs: « Voici votre roi. »
Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
15 Mais ils se mirent à crier: « Qu’il meure! Qu’il meure! Crucifie-le. » Pilate leur dit: « Crucifierai-je votre roi? » les Princes des prêtres répondirent: « Nous n’avons de roi que César. »
Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
16 Alors il le leur livra pour être crucifié. Et ils prirent Jésus et l’emmenèrent.
Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
17 Jésus, portant sa croix, arriva hors de la ville au lieu nommé Calvaire, en Hébreu Golgotha;
І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
18 c’est là qu’ils le crucifièrent, et deux autres avec lui, un de chaque côté, et Jésus au milieu.
Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
19 Pilate fit aussi une inscription, et la fit mettre au haut de la croix; elle portait ces mots: « Jésus de Nazareth, le roi des Juifs. »
Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20 Beaucoup de Juifs lurent cet écriteau, car le lieu où Jésus avait été crucifié était près de la ville, et l’inscription était en hébreu, en grec et en latin.
Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21 Or, les princes des prêtres des Juifs dirent à Pilate: « Ne mets pas: Le roi des Juifs; mais que lui-même a dit: Je suis le roi des Juifs. »
Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22 Pilate répondit: « Ce que j’ai écrit, je l’ai écrit. »
Відказав Пилат: Що написав, написав.
23 Les soldats, après avoir crucifié Jésus, prirent ses vêtements, et ils en firent quatre parts, une pour chacun d’eux. Ils prirent aussi sa tunique: c’était une tunique sans couture, d’un seul tissu depuis le haut jusqu’en bas.
Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24 Ils se dirent donc entre eux: « Ne la déchirons pas, mais tirons au sort à qui elle sera »: afin que s’accomplît cette parole de l’Écriture: « Ils se sont partagé mes vêtements, et ils ont tiré ma robe au sort. » C’est ce que firent les soldats.
Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Поділили одежу мою собі, і на мов платтв кидали жереб. То воїни се й зробили.
25 Près de la croix de Jésus se tenaient sa mère et la sœur de sa mère, Marie, femme de Clopas, et Marie-Madeleine.
Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдадина.
26 Jésus, ayant vu sa mère, et auprès d’elle le disciple qu’il aimait, dit à sa mère: « Femme, voici ton fils. »
Ісус же, побачивши матір і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27 Ensuite il dit au disciple: « Voici ta mère. » Et depuis cette heure-là, le disciple la prit chez lui.
Опісля рече ученику: Оть, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28 Après cela, Jésus sachant que tout était maintenant consommé, afin que l’Écriture s’accomplît, dit: « J’ai soif. »
Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29 Il y avait là un vase plein de vinaigre; les soldats en remplirent une éponge, et l’ayant fixée au bout d’une tige d’hysope, ils l’approchèrent de sa bouche.
Стояла ж посудина повна оцту, вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30 Quand Jésus eut pris le vinaigre, il dit: « Tout est consommé »; et baissant la tête, il rendit l’esprit.
Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31 Or, comme c’était la Préparation, de peur que les corps ne restassent sur la croix pendant le sabbat, — car le jour de ce sabbat était très solennel, — les Juifs demandèrent à Pilate qu’on rompît les jambes aux crucifiés et qu’on les détachât.
Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32 Les soldats vinrent donc, et ils rompirent les jambes du premier, puis de l’autre qui avait été crucifié avec lui.
Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому рознятому з Ним.
33 Mais quand ils vinrent à Jésus, le voyant déjà mort, ils ne lui rompirent pas les jambes;
До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34 mais un des soldats lui transperça le côté avec sa lance, et aussitôt il en sortit du sang et de l’eau.
а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
35 Et celui qui l’a vu en rend témoignage, et son témoignage est vrai; et il sait qu’il dit vrai, afin que vous aussi, vous croyiez.
І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
36 Car ces choses sont arrivées afin que l’Écriture fut accomplie: « Aucun de ses os ne sera rompu. »
Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
37 Et il est encore écrit ailleurs: « Ils regarderont celui qu’ils ont transpercé. »
І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
38 Après cela, Joseph d’Arimathie, qui était disciple de Jésus, mais en secret par crainte des Juifs, demanda à Pilate d’enlever le corps de Jésus. Et Pilate le permit. Il vint donc, et prit le corps de Jésus.
Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
39 Nicodème, qui était venu la première fois trouver Jésus de nuit, vint aussi, apportant un mélange de myrrhe et d’aloès, d’environ cent livres.
Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алое фунтів із сотню.
40 Ils prirent donc le corps de Jésus, et l’enveloppèrent dans des linges, avec les aromates, selon la manière d’ensevelir en usage chez les Juifs.
Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
41 Or, au lieu où Jésus avait été crucifié, il y avait un jardin, et dans le jardin un sépulcre neuf, où personne n’avait encore été mis.
Був же на місцї, де рознято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому ніколи нікого не положено.
42 C’est là, à cause de la Préparation des Juifs, qu’ils déposèrent Jésus, parce que le sépulcre était proche.
Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
