< Jérémie 41 >
1 Au septième mois, Ismaël, fils de Nathanias, fils d’Elisama, de la race royale, vint, accompagné de grands officiers du roi et de dix hommes, vers Godolias, fils d’Ahicam, à Maspha; et ils mangèrent ensemble à Maspha,
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаї́л, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царсько́го, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там ра́зом хліб у Міцпі.
2 Et Ismaël, fils de Nathanias, se leva, lui et les dix hommes qui étaient avec lui, et ils frappèrent avec l’épée Godolias, fils d’Ahicam, fils de Saphan, et ils le firent mourir — lui que le roi de Babylone avait établi gouverneur du pays,
І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настанови́в був начальником над кра́єм.
3 — ainsi que tous les judéens qui étaient avec lui, — avec Godolias, — à Maspha; Ismaël tua aussi les Chaldéens qui se trouvaient là, les gens de guerre.
І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв воякі́в, що знахо́дилися там.
4 Le second jour après le meurtre de Godolias, avant que personne le sût,
І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, — а ніхто про це не знав, —
5 des hommes vinrent de Sichem, de Silo et de Samarie, au nombre de quatre-vingts, la barbe rasée, les vêtements déchirés et le corps couvert d’incisions; ils portaient des offrandes et de l’encens, pour les présenter à la maison de Yahweh.
і поприхо́дили люди з Сихему, з Шіло́ та з Самарії, вісімдеся́т люда оголеноборо́дих, і в подертій одежі та з нарі́заними знака́ми на тілі, а в їхній руці хлі́бна жертва та ла́дан, як прине́сення для Господнього дому.
6 Ismaël, fils de Nathanias, sortit de Maspha à leur rencontre, tout en pleurant; et, quand il les eut atteints, il leur dit: « Venez vers Godolias, fils d’Ahicam. »
І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи́ та пла́чучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: „Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!“
7 Mais dès qu’ils furent entrés au milieu de la ville, Ismaël, fils de Nathanias, les égorgea et les jeta au milieu de la citerne, lui et les hommes qui étaient avec lui.
І сталося, як прийшли вони до сере́дини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до сере́дини ями, він та ті люди, що були з ним.
8 Mais il se trouva parmi eux dix hommes qui dirent à Ismaël: « Ne nous fais pas mourir, car nous avons dans les champs des provisions cachées de froment, d’orge, d’huile et de miel. » Alors il s’arrêta et ne les fit pas mourir au milieu de leurs frères.
Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: „Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі ска́рби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед“. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
9 La citerne dans laquelle Ismaël jeta les cadavres des hommes qu’il avait frappés à cause de Godolias, est celle que le roi Asa avait faite en vue de Baasa, roi d’Israël; c’est elle qu’Ismaël, fils de Nathanias, remplit de cadavres.
А та яма, куди повкида́в Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар А́са проти Баеші, Ізраїльського царя, — її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, тру́пами.
10 Et Ismaël emmena prisonnier le reste du peuple qui était à Maspha, les filles du roi et tout le peuple qui était resté à Maspha, auxquels Nabuzardan, chef des gardes, avait donné pour chef Godolias, fils d’Ahicam; Ismaël, fils de Nathanias, les emmena prisonniers, et partit pour passer chez les fils d’Ammon.
І Ізмаїл узяв у поло́н усю решту народу, що був у Міцпі, царськи́х дочо́к та ввесь наро́д, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у поло́н Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
11 Johanan, fils de Carée, et tous les chefs de troupes qui étaient avec lui, ayant appris tout le mal qu’Ismaël, fils de Nathanias, avait fait,
I почув Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
12 prirent tous leurs hommes et se mirent en marche pour combattre Ismaël, fils de Nathanias; ils l’atteignirent près du grand étang de Gabaon.
І взяли́ вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.
13 Et quand tout le peuple qui était avec Ismaël, vit Johanan, fils de Carée, et tous les chefs des troupes qui étaient avec lui, il s’en réjouit.
І сталося, як увесь наро́д, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, то зрадів.
14 Et tout le peuple qu’Ismaël emmenait prisonnier de Maspha se retourna et vint se joindre à Johanan, fils de Carée.
І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до поло́ну Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
15 Mais Ismaël, fils de Nathanias, s’échappa avec huit hommes devant Johanan, et alla chez les fils d’Ammon.
А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома́ людьми́ від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
16 Et Johanan, fils de Carée, et tous les chefs des troupes qui étaient avec lui, prirent tout le reste du peuple qu’Ismaël, fils de Nathanias, avait emmené de Maspha, après avoir tué Godolias, fils d’Ahicam, hommes de guerre, femmes, enfants et eunuques, et ils les ramenèrent de Gabaon.
І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по то́му, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів воякі́в, і жіно́к, і дітей, і е́внухів, що вернув з Ґів'ону.
17 Ils allèrent et s’arrêtèrent au caravansérail de Chamaam, près de Bethléem, pour se retirer ensuite en Égypte,
І пішли вони й стали на нічлі́г в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
18 loin des Chaldéens qu’ils craignaient, parce qu’Ismaël, fils de Nathanias, avait tué Godolias, fils d’Ahicam, que le roi de Babylone avait établi gouverneur du pays.
від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над кра́єм.